Dmytro Dymydyuk –  student of Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine). I am taking a master course at the department of medieval history and Byzantium studies at historical faculty. 

Modern Armenia, which is located in the South Caucasus region, is much smaller than medieval Armenia, which was ruled by Bagratid dynasty. Bagratid Kingdom was a decentralized state with well developed suzerain-vassal system, where a couple of small kingdoms, like: Syunik, Vaspurakan, Tashir-Dzoraget and Kars, had their own autonomy. They recognized authority of Bagratid King only in questions about war and peace.

In addition, in this map you can see that Armenia had 2 powerful neighbours – to the west – it was Byzantine Empire, and Arab Caliphate to the East and his vassals. These two Empires had a great influence on Armenia, especially in military sphere.

Preparing this article, I used different sources, like – historical chronicles (for example: Tovma Artsruni, Hovhannes Draskhanakerttsi, Stepanos Asoghik, Aristakes Lastivertsi, Sempad the Constable, Matthew of Edessa, Shapouh Bagratuni e.t.c.), which give only general view of this problem. In adittion, I used reliefs, miniatures and archaeological artefacts, about which I will talk a little bit later.

Historians didn’t give enough attention to this issue, so we don’t have any monographs or articles on this topic. Only English historian David Nicolle, Armenian – Babken Arakelyan and Georgian – Mamuka Tsurtsumia have some achievements related to this topic.

Nicolle D. The Armies of Islam 7h–11th Centuries / David Nicolle. – London, 1995. – P. 20.

The best source for making a research into this issue is a relief of The Cathedral of the Holy Cross on Aghtamar Island, in Lake Van in eastern Turkey. It’s a medieval Armenian Apostolic cathedral, built as a palatine church for the kings of Vaspurakan. Have a look at this scene of the battle between David and Goliath from the cathedral. In my opinion, this relief is a perfect source for researching medieval armenian armour, because Goliath is dressed in two types of armour: lamellar (like a “poncho”) and scale.

Let’s analyze them one by one.

1) The best armour was lamellar, which consisted of small rectangular plates of iron or bronze laced into horizontal rows. From the end of the X century craftsmen started using rivets for fastening plates, which greatly simplifies their production and improved impact resistance.

2) The same construction had scale armour, only with one difference, that plates had oval form attached to each other and to a backing of cloth or leather in overlapping rows (like fish scale). Armenian warriors often used mail, which consisted of small metal rings linked together in a pattern to form a mesh.

On average, weight of one type of this armor ranged from 15 to 20 kg. Of course, these armours were very expensive, so only honored warriors named azats could buy it. Azats were a prototype of knights in Western Europe.

What about ordinary soldiers and militia? They used popular and cheap leather armour, which had very bad protecting properties. Many proofs of using these types of armour could be found in historical sources and in miniatures.

Nersessian. Treasures from the Ark: 1700 Years of Armenian Christian Art / Vrej Nersessian. – Los-Angeles, 2001. – P. 182.

There are some interesting facts about helmet. Let’s look again on Goliath. English historian David Nicolle thinks, that this relief illustrated mail hood. But, archaeological artifacts demonstrate popularity of copper or iron helmet in Armenia. These helmets often had cone form which better protected from sword attacks.

What do we know about another elements of body armour? We will give the answer to this question by quoting Hovhannes Draskhanakerttsi (citation):

“In addition to lamellar or scale armour, armenian nobles used vambrace, greave and copper plates which covered the back, breast, elbow pads from enemy attacks”.

The Military Technology of Classical Islam / David Nicolle : Thesis for degree PhD. – Edinburgh, 1983. – Vol. III. – P. 239-251.

A great part of Armenian nobility was horsemen, which contributed to develop cavalry traditions. In the X-XI c. Armenian horsemen were so popular in Near East and Byzantine Empire like mercenaries. When armenian state was conquered by Byzantium in 1045, the process of emigration started. As a result the popularity of armenian warriors increased.


Of course, armenians used swords, spears, axes, bows e.t.c. But, let me explain everything one after another.

Джанполадян Р., Кирпичников А.  Средневековая сабля с армянской надписью, найденная в Приполярном Урале // Эпиграфика Востока. – Вып. XXI. – 1972. – C. 23-29;    
Алексинский Д. Всадники войны: Книга первая. Кавалерия Европы / Дмитрий Алексинский. – Санкт-Петербург. – 2005. – С. 175.

Armenian nobility most frequently used typical one-hand sword, which had length around 75-80 cm. Swords could be sharpened on one or both sides. Of course, Armenians didn’t have two-handed swords, which appeared in XIV c. in western Europe. Also, in this picture you can see saber, which appeared after Seljuq invasion in the end of XI c.

Territory of Armenia was rich for bulat – it’s a quality iron with high carbon content. This iron was used for production of bulat steel, which according to legends, could cut the enemy armor (but it’s only a legends). Even though, swords were very effective, the most popular weapon was spear, because it was cheaper than sword.

Basil II’s victory over the Abasgians in 1002. Synopsis of Histories by John Skylitze [XII c.]. – f. 195v. Available at:

We know 2 main types of spears – first is a long spear, which was used by infantry against cavalry. Length of this weapon was 3-4 meters, so warrior held it with two hands.

Second type – short spear (1-1,5 meters) which was used by cavalry, who was holding a spear in one hand, and the second was used to ride a horse. Moreover, infantry could use short type of spear in one hand, and shield in another.

Nicolle D. The Armies of Islam 7th–11th Centuries / David Nicolle. – London, 1995. – P. 30.

What about shields?

Here you can see the kite-shaped shield, which generally regarded as a European development, but may have appeared in Near East like infantry shield (even though round shields was widely used by Armenian infantry). This Fatimid plate from Egypt was founded in XI c., but first findings relate to Armenian region. It’s a good example of spread of military traditions from East to West. Shields were made with wood and leather.

Nersessian. Treasures from the Ark: 1700 Years of Armenian Christian Art / Vrej Nersessian. – Los-Angeles, 2001. – P. 173.

The most difficult and interesting question is about using of bow in battles. We have many miniatures and reliefs, where archers (who had oriental appearance) used сomposite bows. In Armenian historical sources from IX-XI c. bow was mentioned very rarely. We had only one detailed description of using bow written by Hovhannes Draskhanakerttsi, where armenian archers on the boats had won sea battle on the Lake Sevan against Azerbaijan Sajid dynasty. In my opinion, armenian archers perfomed only auxiliary functions in the battle, but they served on the fleet and in castles as guard service.

When Seljuk Turks first came to Armenia in 1016 year, they had battle with Vaspurakan king. Matthew of Edessa described this battle in next way (citation):

turks warriors send a thousands of arrows from their bows, which killed armenian soldiers. Therefore armenian commander told to his king – My king! We need to turn back, because most of the our soldiers were wounded by arrows. Let us retreat and defend against those weapons that we see in the hands of infidels. Only making other types of armor will protect us from their arrows”.

This quotation shows, that Armenian armor was not adapted to protect against arrows, because armenian warriors didn’t often use projectile weapons. It was one of the reasons of rapid Seljuk conquest of the Caucasus, and victory over Byzantine army in the battle of Manzikert in 1071 year.

Armenian warriors in IX-XI. Available at:

In conclusion I would like to show you hypothetical view of armenian warrior. I think, that this picture was copied from relief, which i showed you in the second slide (about Goliath). Author added some new elements, but in general, it’s a good example of reconstruction of military equipment of medieval warrior.

Висловлюю щиру подяку Катерині Призиглей за допомогу в перекладі статті на англійську мову. 


  1. Аракелян Б. Развитие ремёсел и товарного производства в Армении в IX–XIII вв. / Бабкен Аракелян // Советская археология.– Москва, 1956. – Т. XXVI. – С. 118–153.
  2. Арутюнян В. Город Ани / Вараздат Арутюнян.– Ереван: АГИ, 1964. – 91 с.
  3. Атаджанян И. Из истории русско-армянских взаимоотношений с X по XVIII века / Ирина Атаджанян. – Ереван:Лингва, 2006. – 153 
  4. Войтович Л. Чи були мечі харалужні? / Леонтій Войтович // Вісник Інституту археології Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Львів, 2007. – Вип. 2. – С. 74–79.
  5. Всадники войны. Книга первая. Кавалерия Европы / под. ред. Д.Алексинского, К. Жукова, А. Бутягина, Д. Коровкина. – Санкт–Петербург: Полигон, 2005. – 488 с.
  6. Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XIст.] / пер. с арм. Н. Эмина. – Москва: Книга по требованию, 2011. – 377 с.
  7. Гевонд. История Халифов [VIII ст.] / пер. К. Патканьяна. – Москва: Директ-Медиа, 2010. – 180 с.
  8. Давид Сасунский. Армянский народный эпос / пер. с арм. Л. Мкртчянa. – Ереван: Аревик, 1989. – 352 с.
  9. Двин. Город Двин и его раскопки (1981–1985) / под. ред. А.Калантарян. – Ереван: Гитутюн, – Т. IV. – 244 с.
  10. Джанполадян Р., Кирпичников А. Средневековая сабля с армянской надписью, найденная в Приполярном Урале / Рипсимэ Джанполадян, Анатолий Кирпичников// Эпиграфика Востока. – Москва, 1972. – Вып. XXI. –  23–29.
  11. Історія Візантії. Вступ до Візантиністики. / за ред. С. Сорочана, Л. Войтовича. – Львів: Апріорі, 2011. – 880 с.
  12. Каждан А. Армяне в составе господствующего класса Византийской империи в XI–XII вв. / Александр Каждан.– Ереван: АН АрмССР, 1975. – 191 с.
  13. Котляр М. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі/ Микола Котляр. – К.: Наш час, 2010. – 280 с.
  14. Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья IV–XIII века / отв. ред. С. Плетнева.– Москва: Наука, 2003. – 534 с.
  15. Лупиненко Ю. Покрой пластинчатых доспехов на территории Руси в XII–XIII вв / Лупиненко Юрий // Матэрыялы па археалогіі Беларусі.– Мінск, 2010. – №  – С. 70–85.
  16. МатевосянР. Государственное устройство и административный строй Багратидской Армении: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. ист. наук. / Рафел Матевосян. – Ереван, 1991. – 32 с.
  17. Мхитар Гош. Судебник [XIIст.] / пер. с арм. А. Паповяна. – Ереван: АН АрмССР, 1954. – 263 с.
  18. Новосельцев А. Пути развития феодализма / Анатолий Новосельцев. – Москва:Наука, 1972. – 340 с.
  19. Ованес Драсханакертци. История Армении [Х ст.]/ пер. с арм. М. Дарбинян–Меликян. – Ереван: Советакан Грох, 1986. – 396 с.
  20. Повествование вардапета Аристакэса Ластиверци [ХІ ст.] / пер. с арм. К. Юзбашяна. – Москва:Наука, 1968. – 194 с.
  21. Псевдо-Шапух Багратуни. История анонимного повествователя [Х ст.] / пер. М. Дарбинян–Меликян. – Ереван: АН АрмССР, 1971. – 238 с.
  22. РомановаМ. Вооружение и обмундирование армянского Киликийского война (1073–1375) / Мария Романова // Հայոց պատմության հարցեր / Խմբ. Ա. Մելքոնյան. – Երևան, 2011. – Հ. 64–81.
  23. Смбат Спарапет. Летопись [ХІІІ ст.] / пер. с арм. А. Галстяна. – Ереван:Хайастан, 1974. – 240 с.
  24. Сорочан К. Продовольство, сировина і реміснича продукція у Візантії IV–IX ст.: професійна спеціалізація у виробництві та торгівлі: дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / Катерина Сорочан. – Харків, 2015. – 318 с.
  25. СукиасянА. История Киликийского армянского государства и права (XI–XIV вв.) / Алексей Сукиасян. – Ереван: Митк, 1969. – 328 с.
  26. Филипчук О. Скільки коштував руський найманець у Візантії у X ст.? / Олександр Филипчук // Ruthenica. – К.: Інститут історії України НАН, 2008. – Т. VII. – С. 7–
  27. Шамдор А. Саладин, благородный герой ислама / Альбер Шамдор / пер. с фр. Е. Кулешова. – Санкт–Петербург: Евразия, 2004.– 347 с.
  28. Armenia and the Crusades, ten to twelfth centuries: the Chronicle of Matthew of Edessa [ХІІ cт.] / translated by A.– Lanham: University Press, 1993. – 392 p.
  29. Chlipała M. Wojskowość królestwa Armenii cylicyjskiej w czasach wypraw krzyżowych / Michał Chlipała. – Tarnowskie Góry: Inforteditions, 2013. – 128 s.
  30. Dadoyan S. The Fatimid Armenians: Cultural and Political Interaction in the Near East / Seda B. Dadoyan.– Leiden: Brill, 1997. – 214 p.
  31. Dédéyan Les Arméniens sur la frontière sud–orientale de Byzance, fin IXe – fin XIe siècles / Gérard Dédéyan // Travaux de la Maison de l’Orient. – Lyon, 1993. – Vol. 21(№1). – Р. 67–85.
  32. Grotowski Arms and Armour of the Warrior Saints. Tradition and Innovation in Byzantine Iconography (843–1261) / PiotrŁ. Grotowski / trans. from Polish by R. Brzezinski. – Leiden: Brill, 2010. – 601 p.
  33. Haldon J. Warfare, State and Society in the Byzantine World (565–1204) / John Haldon. – London: Routledge, 1999.– 400 p.
  34. Nersessian Treasures from the Ark: 1700 Years of Armenian Christian Art / Vrej Nersessian.– Los–Angeles: Paul Getty Museum, 2001. – 240 p.
  35. Nicolle A Companion to Medieval Arms And Armour / David Nicolle. – Woodbridge: Boydell Press, 2002. – 320p.
  36. Nicolle D. Romano-Byzantine Armies 4th–9th century / David Nicolle. – Oxford: Osprey Publishing, 1992.– 49 
  37. Nicolle D. The Armies of Islam VII–XI centuries / David Nicolle. – Oxford: Osprey Publishing, 1995. – 41
  38. Nicolle D. The Military Technology of Classical Islam. Unpublished Ph.D. thesis / David Nicolle. – Edinburgh, 1982.– Vol. I–III. – 521 p.
  39. Step’annos Orbelean. History of the State of Sisakan [ХІІІст.] / tran by R. Bedrosian. – Long Branch, N.J.: Sources of Armenian Tradition, 2012. – 269 p.
  40. The Armenian People from Ancient to Modern Times/ ed. by Richard  Hovannisian. – New–York: St. Martin’s Press, 1997. – Vol. I: The Dynastic periods: from Antiquity to the fourteenth century. – 493 p.
  41. Treadgold Byzantium and Army / Warren Treadgold. – Stanford: University Press, 1995. – 284 p.
  42. Tsurtsumia The Evolution of Splint Armour in Georgia and Byzantium: Lamellar and Scale Armour in the 10th–12th centuries / Mamuka Tsurtsumia // BYZANTINA ΣΥΜΜΕΙΚΤΑ. – Athens, 2011. – №21. – P. 65–99.
  43. Առաքելյան Բ. Քաղաքները և արհեստները Հայաստանում IX–XIII դդ / Բաբկեն Առաքելյան. [Аракелян Б. Ремесло в містах Вірменії ІХ–ХІІІ ст. / Бабкен Аракелян]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
  44. ԵղիազարյանԱ. Աշոտ Երկաթ. Թագավոր Հայոց / Եղիազարյան Արման. – Երևան: ԵՊՀ հրատարակչություն, 2016. – 120 էջ. [Єгіазарян А. Ашот Залізний. Вірменський цар / Арман Єгіазарян. – Єреван: Видавництво ЕГУ, 2016. – 120 с.]
  45. Թովմա Արծրունի. Պատմութիւն տանն Արծրունեաց [X դար.] / Խմբ. Բ. Հ. Դարբինյան–Մելիքյանի.– Երևան: Մագաղաթ, 2006. – 504 էջ. [Товма Арцруні. Історія дому Арцруні [X ст.] / під. ред. М. Дарбинян–Меликян. – Єреван: Магахат, 2006. – 504 с.]
  46. Հայ Ժողովրդի Պատմություն/ Խմբ. Բ. Առաքելյան. – Երևան: ԱրմՖԱՆ, 1976. – Հ. 3. – Հայաստանը զարգացած ֆեոդալիզմի դարաշրջանում (IX դ. կեսերից մինչև XIV դ. կեսերը). – 1032 էջ. [Історія вірменського народу / під. ред. Б. Аракеляна. – Єреван: АН АрмССР, 1976. – Т.  – Вірменія в епоху розвинутого феодалізму (з середини IХ до середини XIV ст.). – 1032 с]
  47. Մեր հաղթանակները/ Խմբ. Գ. Հարությունյան. – Երևան: Նորավանք, 2009. – Հ.  – 332 էջ. [Наші перемоги / під. ред. Г. Арутуняна. – Єреван: Нораванк, 2009. – Т. 2. – 332 с.]
  48. Մեր հաղթանակները/ Խմբ. Գ. Հարությունյան. – Երևան: Նորավանք, 2011. – Հ.  – 336 էջ. [Наші перемоги / під. ред. Г. Арутуняна. – Єреван: Нораванк, 2011. – Т. 3. – 336 с.]
  49. ՍարգսյանՍ. Հայ ռազմական արվեստի պատմություն / Սարգիս Սարգսյան. – Երևան: Հայաստան, 1969. – 218 էջ. [Саркисян С. З історії вірменського військового мистецтва / Саркис Саркисян. – Єреван: Хайастан, 1969. – 218 с.].

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк


e-mail –

А також, за цими посиланнями:


Львівський медієвістичний клуб


Бібліотека товариства



Facebook –

Димидюк Дмитро


Львівський медієвістичний клуб



2 Comments Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці


Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s