ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО
РУСЬКИХ КНЯЗІВ

СООБЩЕНИЕ ГРАФФИТИ СОФИИ КИЕВСКОЙ XI в. О РУССКИХ
КНЯЗЕЙ

THE MESSAGE OF GRAFFITI ST. SOPHIA XIth CENTURY ABOUT
RUSSIAN PRINCES


Автор  – Івашко Роман Володимирович, спеціаліст історії, магістр  екуменічних наук. Вчитель історії в Бібрській ЗОШ І–ІІІ ст. ім. Уляни  Кравченко.
Контакт – romanivashko1@gmail.com

Стаття опублікована в Українськи медієвістичний журнал. Вип. №2. Українське та європейське середньовіччя


Дана стаття має синтетичний та узагальнюючий характер і  розрахована на широке коло читачів. В ній на основі аналізу досліджень фахівців з політичної та культурної історії Київської Русі подано результати пошуків ідентифікації київських, переяславських та чернігівських князів, їх родичів та політичних подій, пов’язаних з ними з ХІ ст., які згадуються у графіті собору св. Софії у Києві.
Ключові слова: Київська Русь, князь, графіті Софії Київської, ХІ ст.


У післявоєнні роки в Софійському соборі систематично велася реставрація фресок ХІ ст., з яких знімався пізній олійний живопис, що не мав будь–якої художньої цінності. Під час цих робіт було відкрито велику площу первісної штукатурки, що дало змогу виявити значну кількість давньоруських графіті ХІ–XVII ст. Серед графіті виявлено написи, час виконання яких, безперечно, потрібно враховувати при розв’язанні питання про заснування собору та про його внутрішнє оздоблення. З таких графіті насамперед викликають інтерес найбільш ранні написи, а також ті, дату яких встановлюють за різними допоміжними ознаками.

1_2_1
У центральному нефі собору є напис 1054 р. про смерть Ярослава Мудрого (1019–1054). У цьому записі зазначається, що князь помер 20 лютого вказаного року [3, с. 30, 32; 8, с. 39–40; 9, с. 9]. Літописи також вказують, що Ярослав Мудрий помер 1054 р., проте день його смерті у різних списках літопису визначається по–різному [15]. Справжня дата смерті Ярослава Мудрого довгий час залишалася остаточно не з’ясованою. Допоміг у вирішенні цього питання вказаний відкритий настінний напис [4]. У записі застосовано титул «цар» або «цесар» [5, №13; 10, с. 27–28; 20, с. 49, 78] до Ярослава Мудрого, не згадуваний у літописах ХІ ст. При ньому в соборі знаходилося велике книгосховище, де переписувалися книги, робились переклади з іноземних мов. Такі графіті як софійська азбука [2, с. 142], записи 1052 і 1054 років могли зробити ті особи, яких в свій час Ярослав Мудрий залучив до культурно–просвітницької діяльності [15]. За Святослава Ярославовича (1073–1076) книгосховище ще існувало. При митрополії були канцелярія і архів, де зберігалися важливі архівні документи: договори, дарчі, духовні грамоти. Значний контингент осіб, добре ознайомлених з писемністю, представляв софійський клір при митрополиті.

grafiti_sophiyaПовідомлення про смерть Великого Київського князя Ярослава Мудрого

Інший напис було виявлено біля давнього південного входу до собору: біля входу у боковий вівтар Михаїла [3, с. 38; 8, с. 46]. Напис повідомляє, що київський князь Святополк Ізяславич (1093–1113), переяславський князь Володимир Мономах (1094–1113) та чернігівський князь Олег Святославич (1094–1096), уклали мир поблизу Києва на Желяні – так звалась у давнину рівнина, утворена заплавою невеличкої річки Либеді [8, с. 30]. І Желянь, і річка Либідь згадуються у літописі чимало разів. Імена князів–сучасників, а також те, що ім’я Святополка стоїть першим, дають підстави датувати події й напис часом князювання у Києві Святополка Ізяславича, навіть більш точніше – 4 грудня 1097 р. Серед князів у записі згадується Олег Святославич, який, за словами автора «Слова о Полку Ігоревім», був головним привідником князівських суперечок через що названий «Гореславичем» [22]. Мир на Желяні князі, очевидно, скріпили клятвою, яку дали у Софійському соборі [8, с. 33 –34]. На спомин про цю подію очевидець і зробив напис.
Дуже цікавий напис з огляду на час побудови собору було відкрито у центральній частині собору на південно–західному хрещатому стовпі під купольним квадратом. Цей стовп за знайденими на ньому графіті було названо «княжим». Тут відкрито написи про поставлення у соборі владики, швидше за все митрополита Іларіона [8, с. 38; 12, с. 19], про чотирирічне князювання Святослава Ярославича (1073 – 1076) та про плату на спомин його душі для утримання церковного кліру Софійського собору, що був поставлений у Софії Київській не зразу після смерті, а у 1078 р. [3, с. 19, 21 –23; 6, №6; 8, с. 43–45]. Інші графіті з цього стовпа – фрагмент напису, мабуть, про смерть Володимира Мономаха (1113–1125) [21], і, нарешті, напис про боярина Ставра Городятинича, відносять до ХІІ ст. [3, с. 48].

1270652881Корнієнко В’ячеслав Васильович та Нікітенко Надія Миколаївна досліджують
графіті Софії Київської

Цей список доповнюється ще одним, хоч і фрагментарним, але дуже цікавим написом, виявленим на східній площині цього ж стовпа. Читання напису завдяки частковій збереженості лівої частини досить складне. У другому рядку його частину слід читати так: «…волода роди…» [9, с. 10]. Це може згадуватися народження четвертого сина Ярослава Мудрого – майбутнього київського князя Всеволода (1078 – 1093), записане у літописі під 1030 р. [14]. При цьому треба зазначити, що жодне з імен інших синів Ярослава не може мати закінчення «олода».Одним з важливих доказів визначення напису як такого, що сповіщає про народження Всеволода, є написання його поруч з записом про «раку» – його саркофаг, про поховання 14 квітня 1093 р. [3, с. 34; 6, №7; 8, с. 23; 9, с. 11; 13, с. 101–103; 17]. Незрозумілим було також розташування напису про поховання Всеволода у центральній частині собору, а не у північних галереях, де, безперечно, було поставлено саркофаг. Мабуть, це пояснюється тим, що автору напису про поховання Всеволода був відомий напис про його народження, а тому він і написав заключне повідомлення про смерть князя саме у центральному нефі. Автор намагався розмістити графіті про поховання Всеволода–Андрія на одному рівні з записом про його народження.
Напис від 1030 р. ставить під сумнів гіпотезу про спорудження Софійського собору в 1037 р. [9, с. 22; 14; 23, с. 143–144]. Також про початок будівництва цього собору раніше 1037 р., а саме у 1017 р., йдеться у Першому Новгородському літописі молодшого списку [18]. В такому разі зрозуміло, що події записані у «Повісті минулих літ» під 1037 р. не дата заснування однієї споруди, а опис будівничої діяльності Ярослава протягом кількох років – похвала будівничої та просвітницької діяльності Ярослава протягом 10–15 років. Протягом останніх двох десятиліть дослідники переглядають датування запропоноване Сергієм Олександровичем Висоцьким (1923–1998) та відчитують 992, 1018 роки, як найбільш ранні записані дати серед графіті Софійського собору [1]. Зважаючи на це 1037 р., ймовірно, є роком закінчення будівництва Софії Київської.

%d0%b2%d0%b8%d1%81%d0%be%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9_%d1%81%d0%b5%d1%80%d0%b3%d1%96%d0%b9Відомий дослідник графіті Софії Київської Висоцький Сергій Олександрович (1923–1998)

Відомий також ще один напис 1093 р. у вівтарній частині Георгієвського приділу храму на південному стовпі про утоплення князя 25 березня [9, с. 48; 11, с. 411]. Тут, напевно, мова йде про смерть молодого князя Ростислава Всеволодовича (1070–1093) у битві на р. Стугні між руськими князями та половцями 26 травня 1093 р. [17]. Про смерть на річці молодого князя згадується наприкінці «Слова о полку Ігоревім», яка закрила йому «дні при березі при темнім» [22]. Поразку та смерть князя передбачив монах Григорій з Києво–Печерського монастиря [7, №4; 19]. Ростислава Всеволодовича поховали разом із батьком у Софії Київській. На похоронах за ним плакали його мати половчанка Анна († 1111 р.), яка купила Боянову землю [8, с. 64, 69 –70], та кияни, адже він покинув цей світ ще молодим.
Певною мірою час будівництва північної галереї собору допомагає уточнити знайдений у ній напис з проханням до Господа врятувати «кагана нашого» [3, с. 31]. Безумовно, що каганом у цьому написі названо київського князя. Графіті видрапано на фресковому зображенні св. Миколи (ІІІ–IV ст.). Виходячи з цього та палеографії напису, яка, безперечно, вказує на ХІ ст., каганом міг бути названий тільки Святослав Ярославович, про якого йшлося вище, що помер у 1076 р. [8, с. 52; 15]. Його покровителем був саме св. Микола. Напис про кагана, датований 1076 р., вносить дещо нове у розуміння часу добудови північної галереї собору. До останнього часу спорудження другого ряду галерей, що оточували Софію Київську, відносили до кінця ХІ ст. Вище згаданий напис говорить про кагана, як про живого і тим самим обмежує будову галерей собору 1076 р., є роком смерті Святослава Ярославича.
До кінця століття в графіті появляються елементи ділового письма з нахилом вправо для якого не характерна ретельність при виписуванні букв. Таким діловим письмом графіті про мир на Желяні, про прихід Святополка Ізяславича та ін. [8, с. 36; 9, с. 24]. Один з них, напис про прихід Святополка, датований 24 квітням 1093 р. (втретє під цим роком згадується князь). Він був розташований біля старовинного південного порталу. Як відомо після смерті Всеволода Ярославича переяславський князь Володимир Мономах (1094–1113) викликав з Турова Святополка Ізяславича (1088–1093), щоб попередити братовбивчу війну, після чого відбулося поставлення покликаного на великокняжий престол [17]. На хорах собору знаходиться також напис княгині Олісави († 1107 р.) [6,№4], що була матір’ю Святополка, з проханням у Господа допомогти «рабі своїй» та автограф самого Святополка з аналогічним проханням та його урядовця скандинавського походження Якуна [3, с. 43 –44, 46]. У вказаних написах, як і в попередніх, спостерігається подібність до графіки книжкового письма, що виявляється у використанні скорочень, титл, букв з цифровими позначеннями [9, с. 20].

st-sophia-cathedral-kyiv-2

Таким чином, стіни Софії Київської являються своєрідним «літописом» історії Русі. Дуже довго давні написи були приховані під нашаруваннями пізнішого антихудожнього живопису, що з’явились у часи «реставрацій» собору. Після їх відкриття та дослідження з’ясовано, що графіті про політичні зміни в Київській Русі розташовані у центральному нефі, при східному вході до собору, у північній галереї собору, на «княжому стовпі», неподалік південного порталу, при вході до Михайлівського вівтаря, приділі свв. апостолів Петра і Павла, приділі св. Георгія Великомученика.

У написах згадуються серед князів ХІ ст. київський князь Ярослав Володимирович (та поставлений в 1051 р. митрополит Іларіон), київський князь Святослав Ярославич (та його мати Олісава), київський князь Всеволод Ярославич, переяславськийь князь Ростислав Всеволодович, київський князь Святополк Ізяславич (та його мати Анна), переяславський та майбутній київський князь Володимир Мономах, чернігівський князь Олег Святославич.


Роман Ивашко
СООБЩЕНИЕ ГРАФФИТИ СОФИИ КИЕВСКОЙ XI в. О РУССКИХ
КНЯЗЕЙ

Данная статья имеет синтетический и обобщающий характер и рассчитана на широкий круг читателей. В ней на основе анализа исследований специалистов по политической и культурной истории Киевской Руси представлены результаты поисков идентификации киевских, переяславских и черниговских князей, их родственников и политических событий, связанных с ними с XI в., которые упоминаются в граффити собора св. Софии в Киеве.
Ключевые слова: Киевская Русь, князь, граффити Софии Киевской, XI в.

Roman Iwashko
THE MESSAGE OF GRAFFITI ST. SOPHIA XIth CENTURY ABOUT
RUSSIAN PRINCES

This article has a synthetic and general character and is designed for a wide range of readers. It based on the analysis on researches of experts from the political and cultural history of Kievan Rus’ and here is the results of research of identifying Kiev, Pereyaslav and Chernigov princes, their relatives and political events associated with XI century, mentioned in the graffiti of Cathedral of St. Sophia in Kiev.
Keywords: Kievan Rus’, prince, graffiti of St. Sophia in Kiev, XI century.


ПРИМІТКИ

1. Бобровский Т. Некоторые замечания о софийских граффити с «ранними датами»/ Тимур Бобровский. // Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/History/NewDatingStSophiaKyiv/EarlyGraffitiStSophiaKyiv.html
2. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності/Михайло Брайчевський. – 3–тє. вид. – К.,2007. – 154 с.
3. Висоцький С. Про що розповіли давні стіни/ Сергій Висоцький. – К., 1978. –144 с.
4. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико– генеалогічне дослідження. 1.16. Граффіті. Надгробки. Епітафії. Некрологи/ Леонтій Войтович. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/dynasty/dyn16.htm
5. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико– генеалогічне дослідження. Розділ третій. Рюриковичі. Персональний склад/ Леонтій Войтович. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/dynasty/dyn23.htm
6. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико – генеалогічне дослідження. 3. 4. Ярославичі. Перша Галицька династія. Таблиця 4. Рюриковичі. Ярославичі/ Леонтій Войтович. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/dynasty/dyn26.htm
7. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико– генеалогічне дослідження. 3. 13. Всеволодовичі. Таблиця 14. Рюриковичі. Всеволодовичі/ Леонтій Войтович. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/dynasty/dyn35.htm
8. Высоцкий С. Древне–русские надписи Софии Киевской. ХІ– XIV вв./Сергей Высоцкий. – Вып. 1. – К.,1966. – 240 с.
9. Высоцкий С. Средневековые надписи Софии Киевской. (По материалам граффити XI–XVII вв.)/ Сергей Высоцкий. – К.,1976. – 456 с.
10. Корнієнко В. Корпус графіті Софії Київської (ХІ – початок XVIII ст.). – Ч.І: Приділ св. Георгія Великомученика/ В’ячеслав Корнієнко. – К.,2009. – 464 с.
11. Корнієнко В. Корпус графіті Софії Київської (ХІ – початок XVIII ст.). – Ч.ІІ: Приділ свв. апостолів Петра і Павла/ В’ячеслав Корнієнко. – К.,2010. – 272 с.
12. Корнієнко В. Корпус графіті Софії Київської (ХІ – початок XVIII ст.). – Ч.ІІІ: Центральна нава/ В’ячеслав Корнієнко. – К., 2011. – 400 с.
13. Літопис руський. Роки 1015 – 1034. У рік 6538 [1030]. Пер. Л. Махновця. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit07.htm.
14. Літопис руський. Роки 1037 – 1067. Переклад Л. Махновця. У рік 6562 [1054]. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit08.htm
15. Літопис руський. Роки 1074 – 1087. Переклад Л. Махновця. У рік 6584 [1076]. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit10.htm
16. Літопис руський. Роки 1088 – 1095. У рік 6601 [1093]. Пер. Л. Махновця. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit11.htm
17. Новгородський Перший літопис. [видання 1950 р.]. В лЂто 6525 [1017]. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/novglet/novg16.htm
18. Патерик Києво–Печерський за другою Касіянівською редакцією (1462 р.). Про святого Григорія Чудотворця. Слово 28. Упор. І. Жиленко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://litopys.org.ua/paterikon/pat28.htm
19. Светоний Г. Жизнь двенадцати Цезарей / Гай Светоний Транквилл. Пер. М. Гаспарова. – Москва, 1990. – 254 с.
20. Сергій Висоцький про мову Київської Русі – попередницю української мови. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mS4Jw–AvCaY
21. С. Сорочан, Л. Войтович Історія Візантії. Вступ до візантиністики /Сергій Сорочан, Леонтій Войтович. – Львів, 2011. – 880 с.
22. Слово про похід Ігоря Святославича. Поема ХІІ в. Переклад В. Щурата. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/slovo67/sl16.htm
23. Толочко О., Толочко П. Київська Русь.(Україна крізь віки. Т. 4)/ Олексій Толочко, Петро Толочко. – К.,1998. – 352 с.


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак

e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Vlad Kiorsak
Львівський медієвістичний клуб

Advertisements

One thought on “ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s