СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СТУДЕНТСТВО У СОЦІОМЕНТАЛЬНОМУ РАКУРСІ СВОГО ЧАСУ

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СТУДЕНТСТВО У СОЦІОМЕНТАЛЬНОМУ РАКУРСІ СВОГО ЧАСУ

СРЕДНЕВЕКОВОЕ СТУДЕНЧЕСТВО В СОЦИОМЕНТАЛЬНОМ РАКУРСЕ СВОЕГО ВРЕМЕНИ

MEDIEVAL STUDENTS IN SOCIAL AND MENTAL  ASPECT OF THEIR TIME


Автор Скшентувенська Ксенія, студентка ІV курсу історичного факультету  ЛНУ ім. І.Франка.


Датою заснування першого університету в Європі вважають 1158 рік, коли в Італії виник Болонський університет. З цього часу університети почали створюватись у всіх частинах Європи. Так, у 1168 році був заснований Оксфордський університет, у 1209Кембриджський, а у 1253 р.Сорбонна. Чим же було викликане це явище, яке охопило Європу буквально за століття? Наголосимо, що час появи університетів збігається з серйозними змінами у суспільстві Європи. У цей час починається активна урбанізація Західного Світу, засновуються та розвиваються нові міста, виникає потреба у кваліфікованих та освічених кадрах, які б могли якісно регулювати роботу підприємств та цехів. Заснування університетів вирішувало цю проблему, а отже їх створення було лише питанням часу. Університет почав надавати суспільству освічені кадри, які у час активного розвитку державного апарату стали йому необхідні. Освіта відповідала на запити суспільства, відтак оформились наступні факультети:

  • Богословський – навчання на ньому займало близько 12 років, під час навчання студенти могли займати церковні посади та викладати навіть не захистивши докторської дисертації. В університетській ієрархії він стояв найвище.
  • Юридичний – навчання займало 7 років, основними напрямками були римське та канонічне право.
  • Медичний – навчання займало 11 років, з яких обов’язковими були два роки лікарської практики, лише після цього дозволялось здавати екзамени на ступінь ліценціата.
  • Артистичний (або філософський) – в ієрархії стояв останнім і тому деякі дослідники трактують його як додатковий або підготовчий. Після його завершення можна було вступити на інший факультет.

e2oxx36ubs8

Ведучи мову про студентство як про соціальну верству варто зазначити, що на своїх початках вона була доволі неоднорідною. Складовою частиною студентства міг стати будь який член суспільства, незалежно від свого походження. Часто через систему привілеїв (зокрема, безкоштовне житло у деяких університетах) діти селян і ремісників ставали студентами. Так ситуація призвела до того, що студентство почало об’єднувати представників різних груп населення і, в результаті, сформувавши якісно нову соціальну спільноту.

Хлопець міг стати студентом приблизно з 14-15 років, пройшовши відповідну підготовку вдома. Переважно вона включала в себе вміння читати, писати та знання нотної грамоти. Окрім базових знань, середньовічні студенти як і їх сучасні колеги потребували значної фінансової бази, оскільки щороку витрати на навчання досягали серйозної суми. Так, у обов’язковому переліку придбань містилися:

  • Воскова дошка (Tabula rasa) – оскільки пергамен був дорогим, а нотатки на лекціях студенти мусили робити, для цього використовувались дощечки вкриті воском. Пізніше, якщо інформація мала важливе значення, вона могла бути переписана на пергамен. Перевага таких табличок була в їх функціональності – вже не потрібні нотатки було легко стерти і написати новий текст. З часом вони ускладнювались і ставали більш модернізованими, аж допоки їх не витіснила дешева сировина – папір.
  • Підручники – у Середньовіччя більшість книг була дуже дорогими, підручники не становили виключення. Однак, підручники радше були обов’язковими для придбання вчителями, ніж учнями. Звісно, якщо студент міг придбати книгу, це була вигідна інвестиція. Для університетів можна було купувати різні книги, але обов’язковими були книги відомих теологів, наприклад, Фоми Аквінського. При відборі книги враховувались фактори змісту, довідкового апарату та місця для нотаток збоку.
  • Мантія – у Середні віки одяг визначав статус, а отже був необхідним елементом для будь якої суспільної верстви. Більшість студентів мусили турбуватись про свій одяг самостійно, якщо тільки не мали заможного покровителя. У регламентах більшості університетів говориться про те, що одяг повинен бути «гідним»тобто він не має видавати бідності студента чи його заможності. За невідповідність одягу вимогам можна було отримати штраф.
  • Перо, чорнило та пергамент – незважаючи на те, що пергамент був дуже дорогим, студенти потребували його хоча б для того, щоб написати батькам прохання про додаткові кошти.
  • Хороший ніж – у Середні віки люди не могли обійтися без ножа, вони використовували його для їжі, підрізання волосся чи нігтів, заточування пера та багато для чого іншого. Однак, часто ніж використовувався не лише у побутових умовах. Середньовічні джерела переповнені свідченнями про вбивства серед міщан і студентів, бійки з пораненнями та зґвалтуваннями.

lnvrdukq4eo

В Середньовіччі міста, в яких функціонували університети, були доволі небезпечними для життя. Це було викликано постійними конфліктами між містом та студентами. Ці конфлікти могли бути викликані різними причинами, серед яких переважалитакі:

  • Особисті конфлікти – конфлікт між 2-3 особами, в наслідок образи чи іншого прояву агресії. Мотиви особистих конфліктів дуже часто туманні або й просто безглузді.
  • Місто та студенти – один із найбільш частих видів конфліктів. Міг бути викликаний п’яними дебошами студентів, розкопуванням могил ними ж, зловживанням привілеями, псуванням майна міщан і багатьом іншим.
  • Північ-Південь – конфлікти за регіонами походження були дуже типовим явищем серед студентства. Переважно ті, хто походив з одного краю в університеті об’єднувались. Відповідно до того, з якого регіону походила людина, вона так чи інакше належала до однієї з ворогуючих груп. Існувало відчуття солідарності між людьми з одного регіону. Наприклад, ми рідко можемо зустріти згадки по те, що, наприклад, два ірландці влаштували різанину між собою.

idinmjojpuk

Таким чином, студентство як соціальна верства у Середньовіччі було захищене численними привілеями церкви та власне університетів. Студенти часто зловживали цим статусом і це неминуче викликало обурення міщан. Історичні документи засвідчують численні взаємні каральні вилазки, в яких гинули як студенти, так і містяни. Містобезперечно страждало від студентства, однак і мало з цього неабиякий зиск – від університетудо міської казни щорічно перераховувалися доволі значнікошти, що зазвичай повністю перекривали витрати на лагодження зіпсованого студентами комунального майна та елементів інфраструктури.


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак
e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Vlad Kiorsak
Львівський медієвістичний клуб

Advertisements

One Comment Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s