ЧИНОВНИКИ ЮСТИНІАНА І: БЮРОКРАТИЧНА СХЕМА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

ЧИНОВНИКИ ЮСТИНІАНА І: БЮРОКРАТИЧНА СХЕМА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

ЧИНОВНИКИ ЮСТИНИАНА І. БЮРОКРАТИЧЕСКАЯ СХЕМА ЦЕНТРАЛИЗАЦИИ ВЛАСТИ

OFFICIALS OF JUSTINIAN I. BUREAUCRATIC  SCHEME CENTRALIZATION  OF POWER


Автор Гіщинська Ірина, студентка історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка

Контактirvolf@ukr.net


Візантійська імперія, практично, протягом всього свого існування вирізнялась  строгою централізацією влади, розвиненою бюрократією і чітко регламентованим чиновницьким представництвом. Чиновники були представниками імператорської влади  в центрі і на місцях, вершили правосуддя, виконували ряд функцій, і, власне, були  рушійною силою всієї імперської адміністративної машини.

106196.x
Юстиніан зі своїми найближчими соратниками

Для розуміння особливостей чиновницького апарату варто звернутися до загальної характеристики посадових осіб у Візантії. Французький історик Шарль Діль у своїй праці подає їхню досить чітку ієрархічну структуру [2].  Першим у цій ієрархії виступає префект преторія Сходу, другим є міський префект, а третім – начальник служб (міністр імператорського дому і начальник канцелярії). Далі йде квестор Священного палацу (міністр юстиції), потім – коміт священних щедрот (міністр казначейства), і за ним, відповідно, коміт приватної власності і коміт патримоніїв (розпоряджалися власним багатством імператора). На сьомому місці знаходяться три начальники міліції – презентали (командували військами, що складали  столичний гарнізон і були головними начальниками армії). На восьмому місці маємо членів сенату і комітів священної консисторії (члени імперської ради). Завершують цю ієрархічну драбину особи благородного стану, до яких історик відносить патриціїв, осіб з придворними званнями, і осіб, які  в минулому займали високі посади, але зберігали титули (екс–консули, екс–префекти і т.д.).

47650584_003

Палацова бюрократія

Вся рушійна сила імперії знаходилась у Священному палаці, який, власне,  був центром політичного і адміністративного життя. З приходом до влади Юстиніана, централізація значно  посилюється. Зважаючи на реалії VІ ст., і загалом на ідеологію влади тогочасної імперії, така політика була цілком логічною і законною.

Так, вся адміністрація разом з фінансами і  судочинством знаходилась в руках імператора і все залежало від його волі.

Развалины ипподрома и Большого дворца. На переднем плане — ц. Неа-Экклесиа. Гравюра. 1450 г.
Розвалини іподрому і Великого палацу. Гравюра 1450 р.

Повертаючись до вище зазначеної структури чиновницького складу, першим, хто має відношення до імператорського двору виступає начальник служб, який є міністром імператорського двору і начальником канцелярії. Щодо цієї посади не маємо ніякої інформації в законодавстві Юстиніана («Corpus juris civilis»). Очевидно, ця особа мала у своєму  розпорядженні імператорську канцелярію, до штабу якої входили, насамперед, нотарії чи нотаріуси і референдарії. Так, Новела Юстиніана від 15 квітня 535 р. стосується референдаріїв, де йдеться про зменшення їхньої кількості. Загалом, щодо їхніх функцій, то вони подавали імператору  апеляції від приватних осіб і доводили відповіді імператора до цих осіб. Також, відповідали за листування, брали участь в церемоніях. Новела 44 звертається до нотаріусів і, що вони повинні залишати ідентифікаційні ознаки (протокол) на документах. Також, ці особи були задіяні в кореспонденції.

1004894-i_024

Важливою посадою виступає квестор Священного палацу, який був одночасно міністром юстиції. В Титулі ХІІІ першої книги Дігест, який має назву «Про обов’язки квестора», зазначається, що ця посада є найдавнішою. Також, тут йдеться про те, що «квестори вибираються без всякого розрізнення як з патриціїв, так і з плебеїв» [1,ст.161] , бо ця посада є доступом і початком в діяльності магістратур і участі в сенаторських зібраннях. При Юстиніані квестором був Трибоніан, укладач Кодексу законів (зазвичай квестори були   головними імперськими юристами). У «Таємній історії» зазначається, що

«те, що він (Юстиніан) все хотів видати від свого імені, він не доручав складати тому, хто мав посаду квестора, як це було прийнято, але вважав нормальним робити це більшою мірою самому» [3, ст. 363].

Але, Новела 114 (541 р.) постановляє, що імперські укази повинні мати підпис славного квестора, в іншому випадку вони не будуть чинними.

Tribonian_bas-relief_in_the_U.S._House_of_Representatives_chamber

Наступні дві посади стосуються фінансів – коміт священних щедрот чи міністр казначейства і коміти приватної власності і патримоніїв, у віданні яких було майно  імператора. Чіткої характеристики цих чиновницьких звань не знаходимо в законодавчих актах. Лише в Дігестах є Титул ХІХ «Про обов’язки прокуратора цезаря чи управляючого імператорськими фінансами». Тут зазначено, зокрема,  що дії прокуратора цезаря прирівнюються до дій самого цезаря. В час правління Юстиніана керуючим імперською казною був Іоан Каппадокійський (до 541 р.),  цей «найгірший з людей» за висловом Прокопія, який заради грошей йшов на все, і проти закону теж.

Власне, коли йшлося про надходження коштів до імперської скарбниці, всі закони втрачали силу.

Сенат (синкліт) знаходиться на восьмому місці за вище поданою ієрархічною структурою. Титул ІХ «Про сенаторів» Першої книги Дігест зазначає, зокрема, про походження сенаторів: «Прийнято, що сенаторами є (вважаються) ті, хто походить (починаючи) від патриціїв і консулів аж до всіх світлих мужів, так як лише вони можуть виголошувати (свою) думку в сенаті» [1,ст.153]. Варто зазначити, що вже у ранній Візантії сенат не мав таких повноважень, які були за часів Римської імперії, а при Юстиніані він практично втратив своє значення. Прокопій Кесарійський пише, що часто те, що було постановлено сенатом, після затвердження василевсом набувало іншого змісту. Також, він дає дуже промовисту характеристику:

сенат в римі
Сенат в Римі

«сенат сидів, ніби зображення на картині. Не будучи господарем своїх рішень і не володіючи впливом для доброї справи, але збирався лише для вигляду і задля дотримання давнього закону, оскільки нікому з тих, хто зібрався, тут взагалі не дозволялось подавати голосу» [3,ст.364].

сенат имперрии
Сенат часів Імперії

Завідувач палацом чи куропалат обирався з осіб, до яких імператор мав особливу довіру. Зазвичай, ця посада присвоювалась близькому родичу василевса і вважалася гідною навіть для наступника престолу. Дуже ретельно підходили до вибору начальника священних упочивалень. Його обирали переважно з євнухів.

Ще одна не менш важлива посада – коміт священних конюшень. Очевидно, сила і могутність імперії залежала від хорошої армії, яка могла бути такою лише з добре оснащеною кіннотою. Також,  у палаці було безліч осіб, які виконували службові обов’язки, серед яких на найнижчих позиціях знаходились слуги і т. п.

Загалом, вся вертикаль влади була побудована так, що чиновницький апарат задовольняв потреби імператора та імператриці, і не залежно від звання, кожна посадова особа більшою чи меншою мірою була слугою намісника Бога на землі.

костюмы византийских придворных часів Юстиніана
Костюми візантійських придворних (VІ ст)

Міські посадові особи

Столична адміністрація була так само чітко регламентована як і палацова. Столиця була своєрідним містом–державою, окремим економічним регіоном, і потребувала сильної і водночас розгалуженої системи чиновницького управління. Величезну увагу було надано  поліції та посадовим особам, які відповідали за порядок.

Найбільші повноваження в місті мав міський префект (пізніше – епарх). Він стояв на чолі міста, турбувався про спокій та добробут. Титул ХІІ Дігест  «Про обов’язки префекта Міста» чітко зазначає обов’язки цієї особи. Читаємо: «префектура Міста карає за всі злочини, не лише за ті, які вчинені в Місті, але й за вчинені за межами Міста в Італії» [1,ст.155]. Під «Містом» розуміємо Рим. З–поміж різноманітних обов’язків префекта відзначимо наступні: вислуховування скарг на господарів зі сторони рабів; відповідальність, що цікаво, за м’ясний ринок; можливість розгляду позовів, наданих банкірами чи проти банкірів. Зазначено, «все, що здійснюється в Місті, очевидно, має відношення до префекта Міста» [1,ст. 157], і те, що відбувається в межах 100 миль від Міста – теж залежить від префекта. Префект повинен мати воїнів, розташованих на постах для охорони громадського спокою і для донесення про те, що і де трапилось. Коли префект покидає Місто, він втрачає свої повноваження, але може призначати суддю.

В Титулі ХV «Про обов’язки  префекта нічної варти» зазначено, що цю посаду було створено через велику кількість пожеж в Римі. «Префект нічної варти проводить розслідування про підпалювачів, […] злодіїв, […] якщо лише порушник не є настільки жахливим,  що підлягає передачі префекту Міста»[1,ст.163]. Також,  серед обов’язків цього префекта є пошук рабів, які втекли, і повернення їх господарям.

Nuremberg_chronicles_-_CONSTANTINOPEL
Константинополь. Нюрнберзька хроніка, 1493 р.

Для адміністративної політики Юстиніана І характерним було зменшення кількості посад і створення нових, тому логічним є указ, втілений в Новелі 13, який об’єднує дві вище згадані посади в одну. Так, новим чиновником стає претор людей (претор димів). Власне, щодо повноважень цієї особи, не внесено особливих змін, порівняно з Дігестами. Зазначимо,

що видано цей указ після повстання «Ніка» (532 р.), і спрямований на підтримання порядку і дисципліни в столиці, проти будь–яких заворушень.

Про повноваження і обов’язки читаємо наступне: «володіючі такою гідністю і честю, вони можуть вершити правосуддя […] виносити рішення щодо вбивств, перелюбу, нападів, грабунків та інших подібних випадків» [4]. Також, претор зобов’язаний мати біля себе 20 солдатів, 30 пожежників та інших помічників.

У  Новелі 62 (стосується сенаторів) натрапляємо на інформацію, щодо позиції префекта міста відносно членів сенату: «між вищою знаттю в нашому палаці і сенаторами, префект (міста) займає середнє місце, ми постановляємо, що префект міста повинен, як це було за звичаєм раніше, посісти над сенатом і зайняти перше місце; після нього йтимуть сенатори, які є патриціями» [4]. Таким чином, роль префекта міста посилювалась. Це, знову ж таки, було пов’язаним з повстанням 532 р., яке ледь не позбавило Юстиніана престолу. Цей момент відбився на подальшій політиці імператора, і логічно, контроль в столиці було посилено, про що свідчить створення Юстиніаном нової чиновницької посади – квезитора.

Ця посада була створена  для спостереження за людьми, що прибувають до Константинополя. Варто відмітити, що через важкий тягар податків, які було покладено на плечі провінцій, і через корупцію чиновників на місцях, відбувався занепад провінцій. Відповідно, поміщики, які втратили свої маєтки, і селяни, інше зубожіле населення, направлялися в Константинополь скаржитись на чиновників. Ці люди часто ставали основою  неспокійного, здатного на  заколоти проти влади, елементу в столиці [5]. У Новелі 80 за 539 р. чітко вказано, що має робити квезитор з тими чи іншими людьми, які прибули до столиці. Так, якщо це раби, чиновник мусить дослідити, звідки вони прийшли, з якою метою, і швидко відправити їх назад, наскільки це можливо. Всіх безробітних чи жебраків потрібно було відправити на громадські роботи. Загалом, квезитор  повинен очищати Константинополь від непотрібних людей, тим паче, якщо це злодії чи бунтівники; тримати в місті порядок і т.п.  

Серед столичної бюрократії виділяється посадова особа  зі званням консула. За часів римської республіки консул був вищою цивільною посадою. За часів імперії – це почесний титул, який ніс за собою досить важкі повинності: влаштування за власний кошт видовищ, свят, розваг ; роздача народу грошей в перший тиждень січня. У ранній Візантійській імперії консулат став лише формальністю і не пов’язувався з реальною владою. В VІ ст. звання консула починають приймати імператори. Так, з 541 р. Юстиніан став консулом.

Консул Ареобиндий председательствует на играх. Пластина из слоновой кости. 506 год,
Консул Аеробіндій. Пластина з слонової кістки, 506 р.

У Дігестах є Титул Х «Про обов’язки консула», де вказано, що в його обов’язки «входить призначення ради для бажаючих відпустити на волю (рабів)» [1, ст.153]. Власне, ніякого іншого обов’язку не  зазначено. В Новелі 105 за 537 р. читаємо про обмеження кількості грошей, які витрачає консул, роздаючи їх народу в перший тиждень січня. Очевидно, що імператору було невигідно витрачати значні суми в якості подарунку для народу, а той факт, що консулат досить швидко взагалі перестав існувати, свідчить про чим раз більше зосередження влади в руках однієї людини.

Загалом, чиновницький столичний апарат представлений доволі значною кількістю осіб, але тенденція до скорочення місць є невід’ємною частиною політики Юстиніана. Помітною  є визначальна роль особи імператора, зокрема, в палацовій адміністрації. Збереження порядку і поліцейський контроль за населенням – визначні риси чиновницької політики в столиці.

629423775
Юстиніан І і Феодора з почтом

Далі буде!


ПРИМІТКИ

  1. Дигесты Юстиниана /Перевод с латинского; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – Москва.: «Статут», 2002. – 584.с.
  2. Диль Ш. Юстиніань и Византийская цивилизація вь VІ в./ Шарль Диль. – Санкт–Петербург.: Типографія Альтшулера Фонтанка, 1908. – 685с.
  3. Прокопий Кесарийский Война с персами. Война с вандалами. Тайная история/ Перевод с греческого; Отв. ред. Г.Г.Литаврин – Москва.: «Наука», 1993. – 578с.
  4. College of Law George W. Hopper Law Library Justinian’s Novels [Електронний ресурс]

           Justinian’s Novels                       Режим                                          доступу:

          http://www.uwyo.edu/lawlib/blume-justinian/ajc-edition-2/novels/index.html

  1. Wolinska T. Justynian Wielki/ Teresa Wolinska. – Krakow: Wydawnictwo WAM, 2003. – 100 s.

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства
ISHA-Lviv

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб
ISHA-Lviv

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s