Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?

РУСИ ЯК ПРОМОУТЕРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ, АБО ЩО НАМ ГОВОРЯТЬ ПРО РУСІВ ЗАКАВКАЗЬКІ ДЖЕРЕЛА?

РУСИ КАК ПРОМОУТЕРЫ КИЕВСКОЙ РУСИ, ИЛИ ЧТО НАМ ГОВОРЯТЬ О РУСАХ ЗАКАВКАЗСКИЕ ИСТОЧНИКИ?

RUS’ AS THE PROMOTERS OF KIEVAN RUS’, OR WHAT WAS WRITTEN IN CAUCASIAN SOURCES ABOUT RUS’?


Автор  Димидюк Дмитро Андрійович – студент-магістр історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Контакт dymydyuk_da@ukr.net


На перший погляд здається, що могли писати вірменські автори про Київську Русь, русів чи слов’ян? Між цими державами сотні кілометрів та ніяких культурних зв’язків… але, це лише на перший погляд. Зауважимо, що особливий акцент ми будемо ставити саме на русько-вірмнські контакти.

800px-Nicholas_Roerich,_Guests_from_Overseas_(corrected_colour)

Згадаємо лише одну із перших згадок про слов’ян в арабських та вірменських джерелах:  В 737 р. арабський намісник провінції Армінія (Закавказзя) Марван перейшовши через Кавказькі гори (араби це зробили вперше і востаннє у своєму житті) розгромив Хозарський каганат і захопив в полон 20 тисяч ас-сакаліба (слов’ян). Можемо лише припустити, що араби дійшли до гирла Дону, де й проживали тоді слов’яни. Окрім цього, цей факт дозволяє нам припустити, що слов’яни були в залежності від хозарів та сплачували їм данину, а отже відомості в Повісті минулих літ, про те, що поляни сплачували данину хозарам ще у ІХ ст. (до приходу Аскольда та Діра) – може бути правдою! Зауважимо, що цей похід здійснив майбутній халіф Марван ІІ (744-750), останній представник династії Омейядів.

Цікавим є те, що ніяких згадок про русів чи “народ русів” тоді ще не було, що є правдиво, адже вікінги свою експансію розпочали пізніше, як мінімум в кінці VIII ст.

697px-Rus_Caspian
Територія, яку грабували вікінги

 

Детальніше про арабо-хозарську війну читай ТУТ!

Відомості по походи русів на Каспійське море та Кавказ ми маємо вже з другої половини ІХ ст. Детально ми їх тут не будемо описувати лише зазначимо, що ці походи не могли робити слов’яни (як часто писали в радянській історіографії), адже вони не мали хороших кораблів, не говорячи вже про розвинуте військове мистецтво чи навички навігації. Можемо стверджувати, що ці походи робили вікінги, мета яких полягала у грабунку багатих міст Закавказзя. Окрім військової справи, вікінги займалися й торгівлею, купуючи різні східні товари на Каспії та транспортуючи їх на своїх кораблях по Волзі до Балтійського моря, де їх і продавали в різних портових містах. 

Як доказ, згадаємо лише два факти – 1) Відомості Ібн-Фадлана та його опис “Похорон знатного руса“, де автор описує похоронний обряд русів (спалення покійників в дркарі), що є ідентично варязькому звичаю.

Funeral_of_ruthenian_noble_by_Siemiradzki
“Похорон знатного руса”

2) Опис походу русів на Каспій та Кавказ (в часи правління князя Ігоря), де руси в 943 р. вони захопили м. Бердаа (одне з найбільших міст в регіоні). Зауважимо, що вже в цьому поході участь брали й слов’янські племена, а отже – військо виступало з території Київської Русі.

Rus_attack_Berda_943_by_Kochergin
Захоплення Бердаа (943 р.)

Але на цьому історія не закінчується. Наступні згадки ми вже маємо про руський корпус (6 тисяч воїнів), який воював у Малій Азії в часи правління Василія ІІ Болгаровбивці. Цей корпус був найбоєздатнішою бойовою одиницею ромеїв, про що свідчить той факт, що його воїни отримували в 2 рази більшу зарплату ніж прості стратіоти (25-30 номізм в рік, чого повністю вистачало для життя). 

1038544-i_032
Зображення вікінга на слоновій кістці (Візантія)

Зауважимо, що цей корпус надав ромейському василевсу Володимир Великий, на прохання самого імператора. Вірменський історик Асохік окрім опису бойових якостей корпусу, пише й про хрещення Київської Русі. Нижче подано уривок джерела:

[Автор описує дипломатичний похід Василія ІІ у Грузію, мета якого полягала в примирені своїх васалів та в роздачі придворних титулів й посад]У самий день від’їзду в грецькому таборі сталася сильна сутичка через незначну причину. Князі і васали куропалата Давида [грузинський князь], які прибули туди, стояли недалеко від грецького табору. Якийсь воїн, із руського корпусу, ніс сіно для свого коня. Підійшов до нього один з іверійців [грузинів] і відняв у нього сіно. Тоді прибіг до руса на допомогу інший рус. Іверієць покликав своїх, які прибігли, та вбили першого руса. Тоді весь народ русів [руський корпус] піднявся на бій: їх було 6000 осіб піших, озброєних списами і щитами, яких просив цар Василь у царя русів [Володимира Великого] в той час, коли він видав сестру свою [Анну] заміж за останнього. У цей же самий час руси увірували в Христа [прийняття хрещення в 988 р.]. Всі князі і васали тайські [васали грузинів] виступили проти них (русів) і були переможені. Тут загинули: великий князь князів, на ім’я Патріарх, два сини Очопeнтре – Габріель і Іоаннес, Чортванел внук Абу-Харба і багато інших; бо гнів божий тяжів над ними за їх зарозумілість.

1038544-i_030
Варяги у Візантії

Такий короткий уривок дозволяє на зробити ряд висновків, зокрема:

  1. Бойове мистецтво русів було одним із найкращим в тодішній час.
  2. Київська Русь була стратегічним партнером для Візантії та відомою державою для народів Кавказу.
  3. Прийняття християнства розширило дипломатичне коло знайомств Русі. Можемо припустити, що наслідком цього було прибуття на початку ХІ ст. вірменських торговців та воїнів на Русь. Це стало можливим завдяки тому, що Русь “прийняла Христа та відкинула язичництво”.
800px-Hagia-sofia-viking
Такі написи залишали язичники-варяги у Візантії. До речі, історики найшли кілька рунічних написів на стінах Айя-Софії. Скоріш за все, вони теж були зроблені варягами.

Висновки

Бачимо, що контакти русів та слов’ян з народами Закавказзя (зокрема й вірменами) мають доволі довгу та цікаву історію. Руси відігравали роль не тільки грабіжників та воїнів, але були й промоутерами Київської Русі, рекламуючи її на Закавказзі, через що місцеві хроністи вже мали певне враження про це державне утворення. Зауважимо, що справжні контакти між двома світами почалися лише із прийняттям християнства Руссю, коли остання увійшла не тільки в світ християнських держав, але стала частиною “ромейської цивілізації”, де була й Вірменія. Це дозволило посилити контакти між державами та навіть створити торговий квартал вірмен у Києві. Доказом того, що контакти між цими світами були потужними є те, що після монгольської навали на Вірменські землі, частина вірмен виїхала до Кілікійської Вірменії, а інша – на південь Криму та на територію сучасної України. Зауважимо, що в середині XIV ст. у Львові було створено навіть вірменський квартал (в інших містах України вірменські громади теж існували).

1038544-i_034
Варяги у Візантії

Далі буде…

Список джерел та літератури

  1. Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XI ст.] / [пер. с арм. Н. Эмина]. – Москва, 1864. – С. 201-202,.[Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/rus17/Asohik/frametext32.htm
  2. Из сочинений Абуль-Хасана Али ибн-Хуссейна, известного под прозванием Аль-Масуди (писал от 20 или 30 до 50-х годов X века по Р. X.). [Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Garkavi_mus_pis/11.htm
  3. Похорон знатного руса [Електронний ресурс] /  http://oldbotanik.livejournal.com/1219.html
  4. Филипчук О. Скільки коштував руський найманець у Візантії” у X ст.? / О. Филипчук // Ruthenica. – К.: Інститут історії України НАН, 2008. -Т.VII. – С. 7-30.
  5. Похід русів на Бердаа в 943 р. [Електронний ресурс] /  https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B3_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%B0
  6. Олейников А.В. Варяжская гвардия Византии [Електронний ресурс] / http://www.e-reading.club/bookreader.php/1038544/Oleynikov_-_Varyazhskaya_gvardiya_Vizantii.html
  7. Дашкевич Я. Розселення вірменів на Україні у XI-XVIII ст. // Український історично-географічний збірник. — Київ, 1971.- Вип. І.- С. 90-155

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства
ISHA-Lviv

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб
ISHA-Lviv

Advertisements

One thought on “Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s