Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?

Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?

Никогда не бейте палкой об доску! Или как призывали людей к церкви в средневековой Армении!?

How to call the people to the church?

Автор Димидюк Дмитро, студент-магістр історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Контакт – dymydyuk_da@ukr.net


1024px-Mănăstirea_Lupşa,Alba-Cruce_şi_Toacă-IMG_29
Симантрон

Як в наш час закликають людей до Церкви на Службу Божу?
Правильно, служителі храму починають дзвонити у дзвони. Перші дзвони появилися у Вірменії в другій половині Х ст. До того часу священники, щоб закликати людей до церкви, били дерев’яними молоточками об грубу дерев’яну доску (або в металеві пластини), яка зазвичай висіла десь на церковному подвір’ї. Такий музичний інструмент носив назву “симантрон“, а на Русі називався – “било“. Така кленова доска (“жамахар“) могла бути прямокутною чи у формі півмісяця. Довжина доски сягала 3 м., а шиирина – 30-40 см. Товщина – 24 мм.

Clopotnita1
Дзвони і симантрон

Цікавим є те, що мусульмани забороняли взагалі бити у дзвони. Вони вважали, що звук від биття дзвону турбує померлих та не дає їм спокою у потойбіччі. Тому, мусульманські правителі на Закавказзі (емір Азербайджану та ряд дрібних еміратів) забороняли християнам використовувати дзвони (які вже поширювалися у Х-ХІ ст.). Водночас, така акція повинна була показати меншовартісність християнської віри перед Ісламом. Натомість, “татчики” (так називають мусульман вірменські джерела) дозволяли й надалі використовувати симантрон.

 

 

maxresdefault
Вірменські священники освячують дзвони. Так, вони справді мають такі каптури!)


Вірменський історик Асохік подає нам наступний опис:

“Візантійський імператор Василь ІІ (976-1025) направив свій шлях до країн Мелітинських [до Вірменії] у 1000 році; і коли вийшли йому назустріч з Мелітини священики, він наказав їм безперешкодно брати участь у своєму богослужінні, та наказав закликати [свою паству на молитву] ударом в дошку, що митрополитом Вірменським було заборонено…” 

800px-A01_5873
Симантрон у вигляді металевих пластин

 

Асохік вважає, що хоч Вірменія й здобула незалежність наприкінці ІХ ст., але  до цієї принизливої ​​міри вдавалися також візантійські греки в ставленні до своїх християнських братів. Які причини цьому?..

Скоріш за все, вірменський католикос й справді хотів відійти від традицій симантрону та запровадити дзвони у кожному храмі, але процес відбувався доволі повільно через консервативність поглядів кліру та брак матеріальних ресурсів. Тому, більшість парафій й надалі користувалися симантронами.

Імператор Василій ІІ можливо, й знав про цю заборону католикоса, але змушений був звернутися до традиційних методів, щоб ефективно привернути увагу людей до себе.

semantron
Симантрон

Ніби простий звичай, але який великий підтекст криється за ним…


Гра на семантроні (відео) – ТУТ!)

Дякуємо Валерію Трофімову за цікаву інформацію у підготовці цієї статі!

Джерело – Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XI ст.] / [пер. с арм. Н. Эмина]. – Москва, 1864. – С. 200. [Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/rus17/Asohik/frametext32.htm


 

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб

 

Advertisements

One thought on “Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s