“Хорошу історію не гріх прикрасити” або аналіз військового мистецтва Середзем’я [з Володаря кілець] з античністю та середньовіччям.

Автор – Микієвич Орест. Магістр історії, Львівський національний університет імені Івана Франка.

―Вірна смерть. Ніяких шансів на успіх.
Так чого ж ми чекаємо?!‖ (Гімлі, син Глоїна)


Від редактора – Ця стаття має нетрадиційний погляд на традиційні речі… і це чудово!


“Хорошу історію не гріх прикрасити” або аналіз військового мистецтва Середзем’я [з Володаря кілець] з античністю та середньовіччям.
“Хорошую историю не грех украсить” или анализ военного искусства Средиземья [из Властелина колец] с античностью и средневековьем.
“A good story is not a sin to decorate”. Middle-earth analysis of the art of war [ Lord of the Rings] in the context of comparison with antiquity and the Middle Ages.

Письмові описи. Дж.Р.Р. Толкін у своїх працях, таких як ―Хобіт‖, ―Володар Перснів‖, ―Сильмариліон‖ і ін., не любив вдаватись до детальних описів озброєння своїх героїв і народів. В цьому плані професор звертав передусім увагу на їх магічні властивості, частково форму і генеалогію зброї (в основному це мечі). Більше про озброєння світу Толкіна для його порівняння з реальними античними і середньовічними прототипами ми дізнаємось з кінотрилогій Пітера Джексона ―Володар Перснів‖, ―Хобіт‖ [1]. Дана стаття є спробою проаналізувати Середзем’я з точки зору історичної об’єктивності та зацікавити читача аналізувати і досліджувати те, що ми читаємо.

2
1 – Більбо з мечем “Жало”. 2 – античний ксіфос.

Мечі. Чи не найбільше запозичень є з теми мечів. Мечі з ―Володаря Перснів‖ розроблювались групою дизайнерів фірми Weta Workshop. Разом з ними на зброю значний вплив дали виробничий дизайнер Джон Хоу і коваль- зброяр Пітер Лайон. Крім цього Хоу є реконструктором і найманцем швейцарської ―роти св. Георгія‖. В цьому плані він добре знайомий з веденням середньовічної війни, озброєнням і мечами. Він є автором кількох ілюстрованих книг на цю тему (―Життя найманця в середньовіччі‖). Якщо Толкін в книгах акцентував увагу на прикрасах і магічних властивостях зброї, то більшість мечів з фільмів проектувались за історичними зразками, проте без точного копіювання. Хоу в якості наочного матеріалу надав значну долю власної колекції зброї: ―Мені сприяло те, що я міг дістати справжній меч и сказати: ―Це, очевидно, тоді повинно було виглядати так

5
1 – Торін з мечем Оркрістом. 2 – меч копіс. 3 – меч фальшіон.

В ―Хобіті‖ йдеться, як Гендальф і Більбо знайшли старі ельфійські мечі: ―Для троля це був би просто кишеньковий ножик, проте для хобіта це був вже короткий меч‖. Меч Більбо, а потім і його племінника Фродо ―Жало‖ має чимало схожостей з давньогрецьким ксіфосом [2]. Це є одноручний залізний кинджал гоплітів, який сягає в довжину в районі 50-60 см. Є також знахідки мечів подібного виду від доби бронзи (ІІ-І тис. до н.е.) на теренах Криту, Ірландії, Британії, Австрії тощо. Такий кинджал застосовувався при тісному бої плече-в-плече з противником. З віддаленям противника така зброя стає непридатною. Ксіфос висів, як правило, під лівою рукою. Схожою зброєю ближнього бою як ксіфос був римський меч гладіус. Часто форма ксіфоса нагадувала форму листка на дереві. Призначався для колотих і ріжучих ударів. Руків’я були з бронзи, хоча частіше використовувалось дерево.

3
1 і 2 фото – меч Арагорна. 3 – європейський пізньосередньовічний меч

Інший меч, який варто згадати – Оркріст, меч Короля під Горою Торіна Дубощита. Прототипом цього меча можна спершу назвати грецький копіс (―відрубувати‖) – вигнутий короткий меч, довжиною до 65 см. Біля ефесу меч мав вузьку шию, яка розширялась ближче до вістря. Подібні типи мечів були в шумерів та єгиптян. Такий меч римський історик Курцій згадує при своєму опису походів Олександра Македонського. Іншим прототипом міг бути середньовічний фальшіон – одноручний меч, з XIV ст. його використовувала англійська кіннота, до цього його використовували лучники як додаткову зброю. Однак згадок про фальшіон небагато, як і його знахідок.

Мечі рохірримів (кінних вершників, частково з луками) є чи не єдиними мечами у ―Володарі Перснів‖, зорієнтованими на раннє Середньовіччя. За зовнішнім виглядом вони нагадують спату [3]. Різниця між спатою і фільмовим мечем полягає в ширині клинка і форми рукоятки: клинки кіномечів ширші, монтування запозичене з деяких античних бронзових і залізних мечів, а також від вікінгів. Спата була спершу зброєю піхоти, однак швидко перейшла до озброєння кінноти як галлів, так і римлян та германців. Як приклад, клинок Еовін має довжину в районі 80 см. (всього 92-93 см.), хрестовина орієнтується на античні бронзові мечі і охоплює всю довжину клинка. Голівка меча орієнтується на вікінгів раннього Середньовіччя. Явно додуманим є кінський мотив у конструкції.

4
1 і 2 фото – мечі рохіримів. 3 і 4 фото – історичний меч спата.

Головним за твором мечем у ―Володарі Перснів‖ є Нарсіл – меч майбутнього короля Арагорна. Однак за книгою він хоч і зломаний, проте Арагорн носив його зі собою. Пітер Джексон у фільмі дав йому спершу інший меч. Довгий меч Арагорна (до 120 см.) є позбавленим прикрас мечем- бастардом, тобто західноєвропейським мечем пізнього Середньовіччя.

Характерною деталлю є, зокрема, простий додатковий ніж в чохлі на піхві, як у мечів згаданого історичного періоду. Також спільним є грушеподібна голівка і діл майже на всій довжині клинка. Цей меч найбільше зі всіх у ―Володарі перснів‖ відповідає історичним прототипам. Ясні пропорції і лінії вдало передають елегантність пізньосередньовічних мечів.

Шоломи. У Мордорі та Ізенгарді не було єдиних стандартів з виробництва шоломів, однак чимала їх частина нагадувала середньовічні бацінети. Спільні риси були у практично повному закриванні обличчя, залишаючи прорізи для очей і рота, такі шоломи також ближче до рота висувались вперед, як і історичні прототипи. У фільмі такі шоломи були без нижніх частин, тому підборіддя і нижня частина щелепи часто є відкритими.

1
1 і 2 фото – гондорські шоломи. 3 – шолом типу барбют

Толкін, у розділі ―Мінас-Тіріт‖ так описує одяг воїнів Гондору: ―…На головах у них красувались незвичайні шоломи – дуже високі, тісно закриваючі щоки, з білими крилами чайок біля скронь … вони були з чистого міфрилу… На чорному одязі сторожі було вишито біле дерево … а над деревом – срібна корона…‖ [4]. Сам же Толкін у своїх листах порівнював Гондор з Візантією [5].

За фільмом шоломи гондорців дуже схожі на коринфські та італійські барбюти з кінця Середньовіччя (XV ст.). Барбюти також мали Y-подібний виріз спереді. Ці типи шоломів практично не мали якихось візерунків чи прикрас, що і вирізняє їх від гондорських типів. Крила по боках шолому у сторожі нагадує нам червоне волосся на головах шоломів римських центуріонів, однак у них вони йшли суцільною лінією в горі від вуха до вуха. До речі таку ―римську гриву‖ мали і шоломи урук-хаїв, тільки вони була тонка і металева [6]. Подібні шоломи Гондору були і в давніх греків.

6
1 і 2 – кадри з фільму Володар Перснів. 3 – шолом бацінет.

Подібно до мечів, шоломи рохіримів мали також скандинавські корені. Не виключено що Рохан взагалі змальовувався зі скандинавів, хоча професор схилявся в загальних рисах до англосаксів. В приклад вершникам Рохану Толкін наводив зображення з килиму в Байо [7]. Проаналізуємо деякі спільні і відмінні спільні риси. В обох випадках спільним є металева обводка довкола очей (роблячи так отвір для них) і захист для носу як у вигляді окремої пластини, інколи як одна деталь разом з обводками для очей. В шоломах Рохану є додаткові металеві пластини на бакенбардах, що не часто але також зустрічається на вікінгських шоломах. Спільним є і наявність тонкого при піднятої лінії від верхівки і до носа. В обох випадках шоломи не були рогаті, це міф.

7
1 і 2 – роханські шоломи. 3 – шолом вікінга.

Список використаної літератури

1) Д.И. Лаврентьев. Вооружение народов Арды. // Журнал толкиновского общества Петербурга ―Палантир‖. С-П., 2005. Вип. 45. С. – 21. Режим доступу – http://www.tolkien.spb.ru/Pal-45.pdf
2) Т.Ньюарк. История мирових войн. Илюстрированная енциклопедія. М.: ―Арт-родник‖, 2010. С. – 280.
3) M. Aleksic. Some typological features of byzantine spatha. // Зборник радова Византолошког института. Б., 2010. Т. XLVII. — С. 121-136. Режим доступу – http://www.doiserbia.nb.rs/img/doi/0584-9888/2010/0584- 98881047121A.pdf
4) Дж.Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Повернення короля. Л.: ―Астролябія‖, 2013. С. – 20.
5) Дж.Р.Р. Толкин. Письма. М.: ―Ексмо‖, 2004. Лист 131. Режим доступу – http://royallib.com/book/tolkin_dgon/dgon_r_r_tolkin_pisma.html
6) Дж. Пенроз. Рим и его враги. Карфагеняне-греки-варвары. М.: ―Ексмо‖, 2008. С. – 108.
7) Т.Ньюарк. История мирових войн. Илюстрированная енциклопедия. М.: ―Арт-родник‖, 2010. С. – 78.


Приємного читання. З питань рекомендованої літератури до теми, а також з зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до

Редактор – Дмитро Димидюк.
 dymydyuk_da@ukr.net

Автор – Микієвич Орест

Advertisements

One Comment Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s