Для чого вчитись на історичному факультеті? Мої роздуми

Автор – Владислав Кіорсак. Студент 3-го курсу ЛНУ ім. І. Франка.


Для чого вчитись на історичному факультеті? Мої роздуми
Для чего учиться на историческом факультете? Мои размышления
Why we study at historical faculty?  My thoughts

Я  більш ніж впевнений, що фактично  кожному з нас, студентів історичного факультету   є чудово знайомими та й,  власне кажучи , достатньо набридливими  питання типу «на кого ти вчишся?» чи «ааа,  будеш вчителем ?» від знайомих та  родичів. І ми ніяковіючи  кивали головою, бо ж  з дипломом історика можна працювати або шкільним вчителем, або викладачем в університеті.

         Виходячи з таких не вельми веселих перспектив стає не  зовсім зрозуміло для чого ж тоді  жертвувати п’ять років свого життя, витрачати кошти за оплату навчання , диплом ,  папір для рефератів, купувати тонни зошитів, та іншої макулатури?Бо ж  керуючись стереотипними уявленнями , ми  всеодно запрограмовуємо  своє подальше життя в кращому випадку на  роботу у школі, а в гіршому-на роботу офіціанта чи промоутера на вулиці.

 A9cmSveKmGU

         Насправдіж, диплом- це  далеко не найважливіше, що нам може дати університет. Справа в тому, що в умовах сучасного суспільства, по суті чи не найважливішою запорукою кар’єрного розвитку та самореалізації є життєві навички. Ось що нам дійсно потрібно взяти від університету! Під навичками я розумію не якісь конкретні навчальні курси, що можуть знадобитися  нам як фахівцям, а, власне, те що ми несвідомо вдосконалюємо  протягом п’яти років навчання. І від того наскількимайстерним є  володіння оцими ключовими навичками залежить наше майбутнє.

         Враховуючи закономірності розвитку сучасного суспільства можна побачити тенденцію до розвитку інформаційних технологій. Сучасне суспільство фактично базується  на цьому. «Хто володіє інформацією, той володіє світом»- ця давно відома усім приказка набула на сьогоднішній день  чи не найбільшої актуальності.  Основними видами роботи з інформацією є аналіз та прогнозування. Ці завдання моделює для себе будь -яка компанія та фактично кожен бізнесмен, оскільки з принципу аналітики виступає принцип прогнозування. Перерозподіл капіталу в наш час проходить постійно, оскільки ресурси не є однаково цінними, протягом усього часу. Людина, яка володіє ресурсами не обов’язково буде успішною. Проте  особа, що буде спроможна змоделювати розвиток подій, потреби людей, адекватно оцінити  певні явища, спрогнозувати їх вплив на розвиток подій, проаналізувати тенденції розвитку потреб споживачів, завжди матиме можливість набагато успішніше зробити капіталовкладення.

         Аналітика в сучасному світі є одним з найважливіших моментів роботи в будь-яких середовищах :політичних, економічних, тощо. А хто зможе це зробити краще, як не фаховий історик, який бачить коріння сучасних явищ і подій глибоко в давнині і може пояснити чому ми маємо те, що маємо?

p5cXORWtguI

         Наступною  важливою  навичкою є критичність. Здатність критично мислити є надзвичайно важливою в часи інформаційної війни. Згадаймо свої джерелознавчі дослідження, коли ми ставили під питання кожну фразу, чи коли аналізувати радянські монографії – всьому цьому нас вчили  з першого курсу навчання в університеті і ми тепер точно зможемо дивитись новини,адекватно їх оцінюючи і задаючи питання  кому це вигідно.

         Я більш ніж впевнений, що кожен з нас має друга з політехніки, який лукаво жартує з гуманітаріїв.  Насправді, випускники технічних вузів мають не набагато більше можливостей на працевлаштування ніж гуманітарії. Виключення становлять хіба фахівці з ІТ – технологій.  Сучасні роботодавці шукають інженерів, які вміють  успішно налагоджувати контакт з оточуючими, мають здатність критично мислити  та  аналізувати факти. Звідси випливає ще одна фахова навичка не лише істориків, а й гуманітаріїв в загальному – вміння комунікувати з людьми. Хто пам’ятає фразу на вступній лекції декана історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Р.М. Шуста?«Ми повинні навчити вас трьом речам – читати, писати і говорити». Навички красномовства забезпечує специфіка навчання на історичному факультеті, в будь-якому випадку, нам доведеться регулярно робити доповіді, вести дискусії, неформально спілкуватись з колегами  тощо. Історичний факультет  надзвичайно важливий для нашого загального розвитку. Ми чудово  орієнтуємося  в  питаннях політики або ж  економіки, можемо  підтримувати будь-які розмови і точно не розгубимося  на співбесіді.

IvC9HaDR15c

Очевидно, саме з цієї причини  серед політиків так багато випускників історичного факультету.

         Сучасні світові роботодавці  вважають основним недоліком студентів невміння писати. Навичку грамотно писати ми засвоюємо, коли пишемо різного роду  реферати, статті, есе, курсові та  наукові роботи. Я вважаю, що для історика це вміння найактуальніше, оскільки історик-це насамперед науковець, фахівець і публіцист. Ми знаємо багато істориків, що ведуть блоги, пишуть популярні книги і статті. Це вміння застосовується абсолютно у всіх фахових сферах, починаючи від адекватно складеного резюме і  закінчуючи звітами чи  проектами.

         Суттю цього есе  є не всебічне  «розхвалення»  історичного факультету, а насамперед доведення думки, що істинною   освітоює самоосвіта. Знання – ось  головний наш актив, який ми можемо використати для примноження капіталу, розвитку себе як особистості і , як наслідок,  розвитку суспільства в цілому і в даному  контексті стає зовсім неважливим те, яка саме  у нас освіта.

4P_C7rPPUO4


З зауваженнями, пропозиціями чи запитаннями прошу звертатись на dymydyuk_da@ukr.net
Vlad.Kiorsak@Gmail.com
або
Дмитро Димидюк

Advertisements

3 Comments Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

  2. ukrnetinfomailua коментує:

    А навіщо дублювати заголовки російською? Не бридко?

    Вподобано 1 особа

    1. Димидюк Дмитро коментує:

      Ви не перша людина, котра ставить нам таке питання.

      Ми розуміємо, що ви говорите з підтекстом, натякаючи про політичну ситуацію в країні.
      Але дозвольте, ми Вам коротко пояснимо Нашу думку.

      Ми наукова організація. А наука не знає політичних, чи інших кордонів. Тим більше мовних. Дублюючи назву статті кількома мовами ми збільшуємо шанси, на її перегляд. Адже багато людей, шукаючи певну інформацію в інтернеті, вбивають в пошук російські слова (навіть і українці). А це одне речення російською мовою збільшить шанс того, що людина знайде те, що вона шукає (себто, нашу статтю).

      З часом, ми хочемо дублювати назви статей ще й польською та німецькою мовами.

      Війна на Сході України – це трагедія всього українського народу. Але попри все, не треба забувати й те, що існують нормальні людські стосунки, де російська мова – це не ознака агресії та українофобії.
      Ми лише дублюємо назву статті російською та англійською мовами, щоб охопити більше коло читачів. В той же самий час, ми єдина організація на українському інтернет-просторі, яка створює нову українську наукову медієвістику.

      Якщо у Вас є запитання, чи ви з чимось не згідні – пишіть. Ми відкриті для діалогу та співпраці)))

      З повагою, команда Львівського медієвістичного клубу.

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s