КУРС ЛЕКЦІЇ З МІФОЛОГІЇ ФІНО-УГОРСЬКИХ НАРОДІВ. ЛЕКЦІЯ ІІ. “НЕБЕСНЕ ВЕСІЛЛЯ”. КОСМОГОНІЯ У ФІНО-УГОРСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ.

Львівський медієвістичний клуб, разом з Гіщинською Іриною (автор тексту), раді Вам представити неординарний та цікавий курс лекцій з історії міфології фіно-угорських народів.

АвторГіщинська Ірина, студентка ІІІ курсу історичного факультету ім. Івана Франка.


Лекція ІІ. “Небесне весілля”. Космогонія у фіно-угорській міфології

Лекция ІІ. “Небесная свадьба”. Космогония в финно-угорской мифологии

Lecture ІI. “Wedding in heaven”. Cosmogony of Finno-Ugric mythology


ВСТУП

         Продовжуючи тему фіно-угорської міфології, логічно було б перейти до розгляду пантеону богів і духів, але ми не можемо опустити плеяду дуже цікавих міфів, які стосуються небесних світил.

         Власне, ці міфи дещо пов’язані зі створенням світу і його будовою. Вони не є присутніми в міфології кожного народу. Найповніше їхнє вираження зустрічаємо в фінів і карелів, естонців, саамів. Також обські угри мають свій міф на цю тематику.

1
Образ дівчини-нареченої.


МІФИ ПРО НЕБЕСНІ СВІТИЛА

          Фіни та естонці мають схожий міф про земну наречену небесних світил. Так, фіни вважали, що дівчина (майбутня наречена), народилась з золотого яйця, яке знесла качка (очевидний перегук з міфом про створення світу). Дівчині дали два імені – Сорсатар, що означало «Донька качки» і Суометар, тобто донька Суоми (так називали свою землю фіни).  Згодом до дівчини почали свататись Місяць, Сонце і син Полярної зірки. Дівчина дала згоду сину Полярної зірки.  У естонців дівчина теж вилупилась з яйця, яке знесла курка. Називалась вона Солме (Солве). І знову ж, під час сватання дівчина обирає старшого сина Полярної зірки (естонці називали її «Північним цвяхом»). Так, наречений обіцяє сховати Солме в захмарних висотах і перетворити на вечірню зірку.

5
Образ дівчини-нареченої


        Цікаво, що у литовців наречена зветься донькою Сонця – Соулес дукта.

       «Небесне весілля» за уявленнями саамів мало інший характер, ніж вище згадані міфи. Тут вже задіяні лише небесні світила.

2
Небесне весілля


         Міф починається з того, що Сонце Пєйве (у даному випадку чоловічого роду), захотів для свого сина Пєйвальке доньку Місяця, оскільки син є дуже засмучений, через те, що не може знайти собі гідної нареченої. Посватавшись, Пєйве  отримав відмову. Місяць надає перевагу для своєї доньки холодній Зірці, а не сину Сонця, оскільки боїться, що він спалить її своїм жаром. Також, виступає такий момент, що Сонце є денною стихією, а Місяць і Зоря – нічні. Відмова приводить до сварки між світилами, що переростає в боротьбу стихій. На боці Сонця є Земля і гори, домашні тварини, олені, птахи. На боці Місяця – вода, тінь, підземні духи, полярне сяйво, дикі звірі. З цього можемо бачити  вже традиційне протистояння світлого і темного, яке присутнє і всіх міфологіях. Зрештою, битва закінчується тим, що наступає ніч, а Сонце і Місяць все ж погоджуються про союз своїх дітей, але ніхто не знає, коли він буде. Також, за саамськими уявленнями, на час довгої полярної ночі і Сонце, і Місяць опускаються в море.

3
Полярне сяйво.


         Особливі уявлення відносно небесних світил мають обські угри. За одним з міфів, Сонце і Місяць спочатку перебували у підземеллі в Куль-отира (злий дух), але були викрадені звідти сином Нумі-Торума (вже попередньо згадуваний небесний бог цього народу), покровителем людей, – Мір-сусне-хумом.

          Інший міф розповідає безпосередньо про небесне весілля, але має дуже приземлений характер. Так, один самотній чоловік жив в лісі, але одного разу вирішив піти на пошуки інших людей. Зрештою, він знайшов хатинку, де жила жінка, яка стала його дружиною. Але чоловік зрозумів, що вона довго не проживе, і покинув її. Так же сталось і з другою жінкою.  І лише третя йому підійшла. Після відвідин чоловіком своєї хижини в лісі, на зворотньому шляху його  почали переслідувати колишні жінки, які зловили його і розірвали на двоє.  Чоловік не помер, а навпаки одна його половина почала жити з двома колишніми жінками, а інша – з третьою. Коли чоловік знову став повноцінним, його жінка відірвала одну його частину і закинула на небо. Так з’явився Місяць. Одночасно, дружина теж піднялась в небо і стала Сонцем.    

4

         Також, є міфи про викрадення Сонця і Місяця, але ми не можемо зараз про них говорити, оскільки спершу потрібно з’ясувати питання богів і духів,  та походження велетнів і  людей. Ось про це вже читайте в наступних лекціях.


З питань рекомендованої літератури до теми, а також з зауваженнями, пропозиціями чи запитаннями прошу звертатись до

Гіщинська Ірина
або

Дмитро Димидюк

E-mail – irvolf@ukr.net

P.S. Далі буде!

Advertisements

One Comment Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s