Традиції пивоваріння в Епоху Середньовіччя (короткий нарис)

Владислав Кіорсак – студент 3 курсу історичного факультету.


Традиції пивоваріння в Епоху Середньовіччя (короткий нарис)

Brewing tradition in the Middle Ages (short essay)

Традиции пивоварения в Эпоху Средневековья (краткий очерк)


Основним напоєм північної Європи в часи середньовіччя було пиво (ель). В часи середньовіччя чіткого поділу на ель чи пиво ще не існувало. В Англію традиція пивоваріння була завезена римлянами на початку нашої ери. До його складу входили ячмінний солод, вода, дріжджі та інші інгредієнти, які робили пиво доволі поживним. Популярність пива пов`язана також з жахливими санітарними умовами через які люди середньовіччя зовсім не пили воду та молоко. Процес пастеризації та кип`ятіння не використовувався. Тому основним напоєм було розбавлене пиво. Оскільки, після процесу бродіння, вода очищалась.

kZGxrowB350
Ріг для пиття алкогольних напоїв


           Все це призвело до виокремлення пивоваріння як окремої професії, фахівці яких згодом об`єднувались в цехові організації.

           Згодом процес пивоваріння був вдосконалений монахами, які почали додавати до напою хміль. Часто монастирі монополізували ринок збуту пива в певному регіоні. Яскравим прикладом є орден Траппістів (Католицький монаший орден цистеріанців. Назва походить від першого монастиря Ла-Траппа в Франції (1664 р.) та Львівський монастир Єзуїтів, що зараз знаходиться на вул. Театральній 13. Поруч з монастирем розташовувалась пивоварня, яка згодом була перенесена на Краківське передмістя Львова у Клепарові.

lkEXbNSapqQ
Вікінг п’є ель (пиво)


         Досить довгу і цікаву історію пивоваріння має і в Скандинавії. Попередником пива в Скандинавії була медова брага, mjöl – мед. Згодом мед став елітним напоєм і вживався лише в особливих випадках, або в будинках поважних людей. В сагах найчастіше святкування називались ølu – пиво. В Епоху Вікінгів ячмінь в основному використовувався для пивоваріння, а не для випікання хліба, а про голодні роки говорили так: «Ячменю вродило так мало, що не вистачає навіть на пиво». Пиво пили кожного дня для втамування спраги. Перед великими святами варили особливе пиво –  mungát.

PAL1muq0LLE
Виготовлення та дегустація елю (пива)


         В скандинавській культурі пиво слугувало своєрідною культовим напоєм. Застілля завжди присвячувались язичницьким богам Тору, Одіну, а після прийняття християнства Ісусу Христу, Марії, чи святому Олафу. Пиво також було пов`язане з календарною обрядовістю, насамперед з святом зимового сонцестояння Йолем. За скандинавським звичаєвим правом хто не варив на Йоль пиво, міг бути закатований або страчений.

         Для середньовічної Скандинавії бенкети що тривали цілу ніч були звичайним явищем. На бенкетах збиралась як вся родина, так і сусідська община, яка переважала в Скандинавії до пізнього середньовіччя.

qQuDYoxqXcU
Скандинавський бенкет. Більшість людей на світлині уже є п’яними=)


         Варіння пива було своєрідним ритуалом, суть якого було не допустити до напою злих духів. В скандинавських землях хміль майже не ріс, тому в пиво його додавали не часто. Найчастіше його виготовляли з обсмаженого ячмінного зерна, яке заливалось водою і зберігалось у бочках. Для бродіння використовувались природні дріжджі, що потрапляли звичайним повітряним шляхом. Оскільки бочки не мились, то осад дріжджів постійно розмножувався.

         Важливим мистецтвом вікінгів було пити пиво і не напиватись. Часто влаштовувались змагання між чоловіками. Що засвідчують нам скандинавські саги. Найчастіше люди пили з кістяних рогів, багаті люди часто оздоблювали їх золотом та дорогоцінними камінням. Традиційно посудини прикрашались рунами, що мали функції оберегів. Такі магічні знаки називались «рунами пива».

qwoBjSQkQFM
Н
аслідок бенкету – п’яні, але мужні вікінги, засинають:) 


         На відміну від всієї Європи у скандинавів пивоваріння було переважно жіночою функцією, однак і чоловіки варили пиво . Попри все це, алкоголізм засуджувався у скандинавів. В «Мові Високого» зустрічаються настанови: «Пий мед, але знай міру, будь обережний але не боягузом.», часто в сагах осуджують ярлів і конунгів за надмірну любов до пива. Згадується, що Ярл Кнут часто любив випити, що стало причиною його хвороби і смерті.


З питань рекомендованої літератури до теми, а також з зауваженнями, пропозиціями чи запитаннями прошу звертатись на 
Vlad.Kiorsak@Gmail.com
або
Дмитро Димидюк

Advertisements

6 Comments Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

  2. Lviv city council beer коментує:

    Добрий вечір.У чому відмінність пива і елю? Буду вдячний за відповідь.
    Можливо ця література, хоч і на англійській мові, стане вам у нагоді.
    http://www.ex.ua/get/14690530
    http://www.ex.ua/get/14686432
    http://www.ex.ua/view/95413772

    Подобається

    1. Владислав Кіорсак коментує:

      Ель нічим не відрізняється від пива. Тому, що Ель це і є пиво.
      Справа в тому, що специфіка пивоваріння в середньовіччя була така, що дріжджі як такі не використовувались і потрапляли в бочки природнім шляхом. Пиво продило способом верхнього бродіння через це пиво підігрівалось, для утворення сприятливого середовища бродіння. Саме цей спосіб бродіння відрізняє ель від лагера, бродіння якого проходить низвоим способом. І те і інше є пивом.

      Подобається

  3. Владислав Кіорсак коментує:

    Ель це різновид пива, що є давнішим і простішим за своєю технологією виробництва. Відмінність полягає у способі бродіння. Ель виготовляється шляхом верхнього бродіння, оскільки спеціально дріжджі до нього не додавалися, а потрапляли природнім шляхом. Пиво підігрівалося і створювалось сприятливе середовище для розмноження бактерій. ПІсля цього бочки не мились і до осаду який залишався доливалось нова консистенція. Таким чином дріджі були зверху, від чого і походить назва верхнього бродіння. Це і є принципова відмінність елю від лагера, бродіння якого проходить нижнім спобом.

    Подобається

  4. Lviv city council beer коментує:

    Дякую з а відповідь. Але на початку нарису вказано, цитую:”Основним напоєм північної Європи в часи середньовіччя було пиво та ель. ” Ель – пиво верхового бродіння, лагер – пиво низового бродіння. Але проблема у тому, що такої класифікації у той час не існувало, оскільки не було нічого відомо про дріжджі. І не було відомо які дріжджі потрапили у пиво, і при якій температурі суслу потрібно бродити. Елем у середньовічній Англії і на території сучасної Великобританії, називали пиво, у яке не додавали хміль, тільки солод, вода і номінально дріжджі ( які залишались після попереднього бродіння або які потрапляли у відкриті бочки). Принаймні так стверджує Richard W. Unger у своїй книзі “Beer in the Middle Ages and the Renaissance”. Дріжджі які використовують для верхового бродіння потребують температури 15-24 градуси Цельсія, а дріжджі для низового бродіння – 7-10 градусів Цельсія. А потрапляли вони природнім шляхом, чи їх спеціально додавали, залежить хто і як його варив. Відомо, що монахи зберігали дріжджі, і навіть, намагалися зберігати штами які давали гарний результат. Визначалось це емпіричним шляхом – тобто при якій температурі краще бродить сусло. Тому розділення у той час на ель і лагер по типу дріжджів які зброджувало сусло не було, а скоріше залежало від складників які використовувались, а згодом і від температури при якому бродило пиво.

    Вподобано 1 особа

    1. Димидюк Дмитро коментує:

      Дякуємо за такий змістовний історичний нарис)
      Ми візьмем до уваги Ваші зауваги.

      Дякуємо))

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s