Сарматизм – соціокультурний феномен Речі Посполитої чи ментальна основа шляхетської свідомості? (загальний огляд)

Наталія Райтаровська. Студентка 4-го курсу історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка.

Сарматизм – соціокультурний феномен Речі Посполитої чи ментальна основа шляхетської свідомості?

Sarmatism – sociocultural phenomenon Commonwealth or mentality basis of noble consciousness?

Сарматизм – социокультурный феномен Речи Посполитой или ментальная основа шляхетского сознания?


Сарматизм – це ідея походження шляхти Речі Посполитої від войовничого народу сарматів, який проживав на теренах Східної Європи. Вже віддавна висловлено думку, що Річ Посполита зберігала єдність не лише завдяки силі й авторитетові володаря та державної влади, а завдяки підтримці поліетнічного та поліконфесійного суспільства. Варто зауважити, що подібні процеси відшукування генеалогії своїх предків відбувалися і у сусідніх країнах, зокрема Чехії та Угорщині. Тому ми не можемо однозначно стверджувати, що сарматизм був лише соціокультурним феноменом Речі Посполитої, адже феномен – це певне своєрідне, незвичайне явище, яке характерне лише для одного народу, людини, культури тощо. Зокрема, в Угорщині теж відбувалися подібні процеси. Угорська знать носила подібний, схожий до мусульманського одяг, і виводила своє походження від племені гунів.

Ці процеси в тогочасній Польщі відбувалися в контексті загальноєвропейських процесів пошуку коріння народу, віднайдення неперервного зв’язку з античністю. Але лише в Речі Посполитій сарматизм  став невідємною частиною національної свідомості шляхти і зробив вагомий внесок у культурний розвиток Речі Посполитої. Варто зауважити, що кордони Сарматії не обмежувалися етнічною територією Польщі, а й охоплювали значну частину Східної Європи. Вперше їх окреслив у своїй праці відомий польський хроніст Ян Длугош, і він же висловив припущення, що Польща – це колишня Сарматія. Його думку розвинула низка польських мислителів, таких як М. Кромер, М. Мєховіта, М. Бєльський, Ш. Окольський та інші.

Dymitr_Wiśniowiecki_Bajda_1
«Сарматський портрет» Дмитра Вишневецького — ікона сарматського стилю у моді: кочівницька зачіска, східний жупан, кунтуш, шабля і лук.

Сарматизм у Речі Посполитій повною мірою втілився у способі життя та культурі, а ці два явища є однією із складових ментальності. Він не залежав від етнічної ознаки, а швидше від приналежності до соціальної верстви: сарматами вважала себе лише шляхта. До сарматів себе зараховували не лише знатні польські роди Потоцьких, Замойських, а й литовських Радзивілів та Сапєг, українських Вишневецьких та Корецьких та ін. Проте варто зауважити, що не всі тогочасні автори ототожнювали сарматів винятково з шляхтою. Так, Ш. Старовольський, один із найактивніших популяризаторів сарматської легенди, вважав її за спільний набуток, який ошляхетнював всіх мешканців Речі Посполитої. Тут варто розмежовувати сарматизм XVI  і XVII ст.

У XVI ст. ця течія оформлювалась теоретично і у повсякденному життя шляхти ще так яскраво не проявлялась. А вже у XVII ст. сарматизм стає позицією консервативних землевласників, яка характеризувалась поверховою релігійністю, тенденцією до марнотратства та показової розкоші, а також становою зарозумілістю. Такі риси були характерними чи не для всіх європейських дворян того часу, але в Речі Посполитій вони накладалися на уявлення про Польщу як щит християнства проти турецької загрози. Крім того, шляхта ставила понад усе свою «золоту вольність» – характерну рису справжнього сармата. Також шляхтич, який вважав себе сарматом повинен був дотримуватись певного способу життя – ніколи не займатись фізичною працею. Основна увага мала зосереджуватись на військовій справі та розвагах, тому коже шляхтич майже ніколи не розлучався зі зброєю. У свідомості шляхтичів XVII ст. починають викристалізовуватись канони та стереотипи поведінки, стилю життя, які не зникли ще й до сьогодні, що добре простежується в культурі.

450px-Karacena
Карацена (лускаті обладунки) – панцир навіяний обладунками сарматів.

Сарматизм швидко набув популярності у літературі. Тогочасні поети у своїх віршах  акцентували увагу на тому, що кожен сармат повинен пишатись своїми предками, а також на спільній історичній традиції. Так, Ш. Старовольский у своєму творі «Сарматські войовники» називає не лише славетних польських королів, а й князя К. Острозького, гетьмана О. Дашкевича та П. Сагайдачного. Сарматизм у літературі неодмінно повязується з іменами С. Оріховського, С. Твардовського, В. Коховського. Також він знайшов своє відображення в архітектурі, яка вирізняється пишнотою церков та магнатських палаців, і живописі. Характерним був також одяг польського шляхтича, який запозичив певні елементи з мусульманського. Проте вплив сарматизму чітко простежується у літературі значно пізнішого часу, зокрема у трилогії Г. Сенкевича про історію Речі Посполитої середини  XVII ст.

Отже, сарматизм спочатку зявився в Речі Посполитій, підхопивши загальну тенденцію доби Ренесансу. Проте потім він зумів міцно вкорінитись у свідомості шляхти і відіграв важливу роль в історії Речі Посполитої.


Питання до читачів цієї статті, щоб Вас зацікавити:
1. Який вплив мав сарматизм на формування «русинів польської нації»?
2. Чи можна стверджувати, що сарматизм згодом почав гальмувати поступ Речі Посполитої?
3. Як розглядається сарматизм у сучасній польській історіографії?


З питань рекомендованої літератури до теми, а також з зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail (Дмитро Димидюк)

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб

Advertisements

2 thoughts on “Сарматизм – соціокультурний феномен Речі Посполитої чи ментальна основа шляхетської свідомості? (загальний огляд)

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s