Сарматизм – соціокультурний феномен Речі Посполитої чи ментальна основа шляхетської свідомості? (загальний огляд)

Наталія Райтаровська. Студентка 4-го курсу історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка.

Сарматизм – соціокультурний феномен Речі Посполитої чи ментальна основа шляхетської свідомості?

Sarmatism – sociocultural phenomenon Commonwealth or mentality basis of noble consciousness?

Сарматизм – социокультурный феномен Речи Посполитой или ментальная основа шляхетского сознания?


Сарматизм – це ідея походження шляхти Речі Посполитої від войовничого народу сарматів, який проживав на теренах Східної Європи. Вже віддавна висловлено думку, що Річ Посполита зберігала єдність не лише завдяки силі й авторитетові володаря та державної влади, а завдяки підтримці поліетнічного та поліконфесійного суспільства. Варто зауважити, що подібні процеси відшукування генеалогії своїх предків відбувалися і у сусідніх країнах, зокрема Чехії та Угорщині. Тому ми не можемо однозначно стверджувати, що сарматизм був лише соціокультурним феноменом Речі Посполитої, адже феномен – це певне своєрідне, незвичайне явище, яке характерне лише для одного народу, людини, культури тощо. Зокрема, в Угорщині теж відбувалися подібні процеси. Угорська знать носила подібний, схожий до мусульманського одяг, і виводила своє походження від племені гунів.

Ці процеси в тогочасній Польщі відбувалися в контексті загальноєвропейських процесів пошуку коріння народу, віднайдення неперервного зв’язку з античністю. Але лише в Речі Посполитій сарматизм  став невідємною частиною національної свідомості шляхти і зробив вагомий внесок у культурний розвиток Речі Посполитої. Варто зауважити, що кордони Сарматії не обмежувалися етнічною територією Польщі, а й охоплювали значну частину Східної Європи. Вперше їх окреслив у своїй праці відомий польський хроніст Ян Длугош, і він же висловив припущення, що Польща – це колишня Сарматія. Його думку розвинула низка польських мислителів, таких як М. Кромер, М. Мєховіта, М. Бєльський, Ш. Окольський та інші.

Dymitr_Wiśniowiecki_Bajda_1
«Сарматський портрет» Дмитра Вишневецького — ікона сарматського стилю у моді: кочівницька зачіска, східний жупан, кунтуш, шабля і лук.

Сарматизм у Речі Посполитій повною мірою втілився у способі життя та культурі, а ці два явища є однією із складових ментальності. Він не залежав від етнічної ознаки, а швидше від приналежності до соціальної верстви: сарматами вважала себе лише шляхта. До сарматів себе зараховували не лише знатні польські роди Потоцьких, Замойських, а й литовських Радзивілів та Сапєг, українських Вишневецьких та Корецьких та ін. Проте варто зауважити, що не всі тогочасні автори ототожнювали сарматів винятково з шляхтою. Так, Ш. Старовольський, один із найактивніших популяризаторів сарматської легенди, вважав її за спільний набуток, який ошляхетнював всіх мешканців Речі Посполитої. Тут варто розмежовувати сарматизм XVI  і XVII ст.

У XVI ст. ця течія оформлювалась теоретично і у повсякденному життя шляхти ще так яскраво не проявлялась. А вже у XVII ст. сарматизм стає позицією консервативних землевласників, яка характеризувалась поверховою релігійністю, тенденцією до марнотратства та показової розкоші, а також становою зарозумілістю. Такі риси були характерними чи не для всіх європейських дворян того часу, але в Речі Посполитій вони накладалися на уявлення про Польщу як щит християнства проти турецької загрози. Крім того, шляхта ставила понад усе свою «золоту вольність» – характерну рису справжнього сармата. Також шляхтич, який вважав себе сарматом повинен був дотримуватись певного способу життя – ніколи не займатись фізичною працею. Основна увага мала зосереджуватись на військовій справі та розвагах, тому коже шляхтич майже ніколи не розлучався зі зброєю. У свідомості шляхтичів XVII ст. починають викристалізовуватись канони та стереотипи поведінки, стилю життя, які не зникли ще й до сьогодні, що добре простежується в культурі.

450px-Karacena
Карацена (лускаті обладунки) – панцир навіяний обладунками сарматів.

Сарматизм швидко набув популярності у літературі. Тогочасні поети у своїх віршах  акцентували увагу на тому, що кожен сармат повинен пишатись своїми предками, а також на спільній історичній традиції. Так, Ш. Старовольский у своєму творі «Сарматські войовники» називає не лише славетних польських королів, а й князя К. Острозького, гетьмана О. Дашкевича та П. Сагайдачного. Сарматизм у літературі неодмінно повязується з іменами С. Оріховського, С. Твардовського, В. Коховського. Також він знайшов своє відображення в архітектурі, яка вирізняється пишнотою церков та магнатських палаців, і живописі. Характерним був також одяг польського шляхтича, який запозичив певні елементи з мусульманського. Проте вплив сарматизму чітко простежується у літературі значно пізнішого часу, зокрема у трилогії Г. Сенкевича про історію Речі Посполитої середини  XVII ст.

Отже, сарматизм спочатку зявився в Речі Посполитій, підхопивши загальну тенденцію доби Ренесансу. Проте потім він зумів міцно вкорінитись у свідомості шляхти і відіграв важливу роль в історії Речі Посполитої.


Питання до читачів цієї статті, щоб Вас зацікавити:
1. Який вплив мав сарматизм на формування «русинів польської нації»?
2. Чи можна стверджувати, що сарматизм згодом почав гальмувати поступ Речі Посполитої?
3. Як розглядається сарматизм у сучасній польській історіографії?


З питань рекомендованої літератури до теми, а також з зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail (Дмитро Димидюк)

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб

Advertisements

2 Comments Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s