АТО в ХІІІ столітті: Волинська війна короля Данила Галицького з монголами в 1258-1260 рр.

Волинська війна короля Данила Галицького з монголами в 1258-1260 рр.

Волынская война короля Даниила Галицкого с монголами в 1258-1260 гг.

Daniel of Galicia’s war with the Mongols (Volyn’s war) in the 1258-1260.

Автор Михайло Хома. студент 4 курсу історичного факультету.

У статті на основі окремих позицій літератури та джерел розглядається конфлікт короля Данила Галицького з монголами на Волині в 1258-1260 рр. Основна увага звертається на перебіг воєнних дій, формування антимонгольської коаліції та основні причини її поразки.

Ключові слова: король Данило Романович, хан Берке, Бурундай, Папа Римський Інокентій ІV, Золота Орда, Тевтонський Орден, прусси.


 

Після монгольської навали на Південно-руські землі в 1239-1241 р., Галицько-Волинське князівство, як і інші князівства потрапили під васальну залежність від монгольського хана. Була утворена Золота Орда, князі мали діставати від хана ярлик на управління землями.

  Kyivan_Rus'_1220-1240 (1)

Був змушений і князь Данило Галицький їздити до хана в 1245 р, він був у Батия три тижні і дістав підтвердження своїх прав на всі свої землі, але за це мусив визнати себе „холопом татарським”, васалом монголького хана. ”І прийшов він у свою землю, і стрів його брат і сини: плакали ся з його обиди, але й ще більше тішилися, що вернув ся цілий”. [3.С.595.] Князь Данило Галицький задумав позбутися васальної залежності від монгольського хана. Для цього він почав розбудовувати свої землі, укріплюючи старі і будуючи нові фортеці.

Також він почав шукати союзників на заході, думаючи створити велику антимонгольську коаліцію. Зокрема установив дипломатичні контакти з Папою Римським, погодився на коронацію і церковну унію в обмін на військову підтримку, яку обіцяв Папа, який оголосив Хрестовий похід проти монгол закликаючи всіх християнських володарів взяти в ньому участь.

Yurko_Shkvarok.Istoriya_Ukrajiny-Rusy_virshamy-11
Данило Галицький

Коронація Данила Галицького в 1254 р. в Дорогочині означала, що він пориває з монгольським ханом, перестає бути його васалом і заявляє про своє право не тільки на Галицьке-Волинське князівство, а і на всі землі Київської Русі крім північних, тому війна з монголами була неминуча. [1.С.9.]

На той час хан Бату важко захворів і навколо нього розгорнулася боротьба за його спадщину. Тому на першому етапі, війни виступаючи в союзі з Литвою, Данило Романович зумів завдати кілька поразок еміру Куремсі, також відбулися воєнні походи на Болохівську землю, яка знаходилася у верхівя’х р. Буг і Случі.
Тамтешні жителі підтримували монголів постачаючи їм продовольство, корм для коней, збирали для них інформацію. Король Данило Галицький розумів, що подібний анклав жителів, які напряму підкорялися монголам є небезпечним, тому він доклав всіх зусиль для його розгрому. Йому це вдалося, тому що після 60 рр. XIII ст. згадок про Болохівську землі в літописі вже не зустрічаються, що дає змогу визнати за беззаперечним цей факт. [ 5.С.36.] Проте ситуація змінилася, коли у 1258 р. брат Бату Берке став ханом Золотої Орди.

Kozelsk_siege
Облога монголами Козельська в 1239 р.

Розпочинаючи усобицю з Хулагуїдами за Азербайджан, Берке вирішив навести порядок у своїх тилах. Тому на Волинь було послано одного з кращих ординських полководців Бурундая. Ось, як писав літопис про ці події: У 1258 р.“приде Боуранда со силою великою” . [3.С.336. ]

Ординська загроза налякала Європу і Папа Інокентій ІV докладав всіх зусиль щоб об’єднати всі сили християнської Європи, для хрестового походу. Розпочалися активні переговори з руськими князями, які мали стати авангардом майбутньої коаліції. Крім того, Папська курія вдалася до мобілізації власних наявних сил. У Прибалтиці розгортав свої загони Тевтонський Орден, лицарі якого вели боротьбу з пруссами. Проте за таких умов і пруські язичники відходили на задній план, адже монголи становили куди більшу загрозу.

Sacking_of_Suzdal_by_Batu_Khan
Атака монголів

В січні 1248 р. на переговорах з галицько-волинським князем Данилом Романовичем і новгородським князем Александром Ярославичем папські представники просили руських князів попередити Тевтонський Орден про монгольський наступ, який за розвідданими Римської курії невдовзі мав розпочатися. Хан Берке не мав намірів повторно завойовувати Галицько-Волинську землю. Він готувався до боротьби за Азербайджан і не міг втягуватися у довгу виснажливу боротьбу. Для швидкого підкорення руських земель він вислав одного з найкращих своїх темників Бурундая.
Монгольська розвідка діяла дуже оперативно, а сам полководець проявив значні дипломатичні здібності для розірвання союзу між Литвою і Галицько–Волинським князівством. Бурундай оголосив через своїх послів: “идоу на Литвоу ѡ же еси миренъ поиди со мною” .[3.С.556. ] Литва була найбільш реальним і дієвим союзником короля Данила, з її допомогою він воював проти Куремси та його васалів болохівських князів.

414px-1000_Galitsky
Данило Галицький (виділений). Пам’ятник Тисячоліттю Русі.

Іти з монголами проти своїх основних союзників було небажаним для князів, але потрібно було виграти час і вберегти свої землі від ординського розорення. Тому до Бурундая приєднався лише князь Василько Романович, але й той, побоюючись репресій з сторони Бурундая, залишив дружину та сина з королем Данилом. Участь галицько-волинських військ у війні з Литвою вирішила долю князя Романа Даниловича, який тримав Новогрудське князівство. “… ѩ Вышелгъ сна его Романа” .[3.С.561] Литва розцінила участь волинського війська в поході монголів, як зраду союзним домовленостям і розпочала війну проти Галицько- Волинського князівства.

Король Данило Романович був змушений розпочати бойові дії проти Войшелка. Його військо зосередилося поблизу Мельника, так король Данило втратив свого єдиного реального союзника і сина Романа, інші ж його союзники тільки заявляли про свої наміри, проте не поспішали прийти йому на допомогу. Король очікував на допомогу з Заходу тому, що своїх сил не вистачало для боротьби. Вже в грудні 1259 р. Папа рекомендував Тевтонському Ордену боротися з монголами разом з усіма прикордонними християнськими державами.Невеликі загони Ордену брали участь в бойових діях тому король Данило в очікуванні підмоги перебував в околицях Холму в Забужжі [2.С.91. ], бо Папа у січні 1260 р. оголосив під захистом святого престолу й ті орденські землі, які будуть надані Ордену руськими князями.

Kingdom_of_Galicia_Volhynia_Rus'_Ukraine_1245_1349

При можливих відвоюваннх Орденом у монголів нових територій їх приєднання могло відбутися тільки за згодою їхніх колишніх християнських володарів [4.С.153. ] У березні 1260 р. всі сили Ордену з прибулими волонтерами були зібрані на південних кордонах під командуванням магістра Гартмана фон Грумбаха. Також прибували загони тамплієрів та іоаннітів, а також загони Ордену Калатрава, але їх було мало тому, що вони воювали з маврами в Іспанії. Чисельність всіх цих сил булла невеликою і вони вирішили не виступати на допомогу королю Данилу побоюючись розгрому.

Зусилля Папи Римського збільшити це військо були невдалими тому, що християнські володарі мали свої проблеми, до того ж вони побоювалися агресії монголів. У вересні 1260 р. Папа Римський обмежився попередженням короля Чехії Пшемисла Оттокара ІІ та маркграфа Бранденбургу Іоанна І, вимагаючи від них не перешкоджати братам жебруючих орденів домініканцям і францисканцям вербувати волонтерів у Пруссію та Лівонію. Та ці заходи не принесли збільшення сил коаліції, тим часом Бурундай діяв швидко, не даючи часу на зібрання сил антимонгольської коаліції.

800px-DiezAlbumsArmedRiders_II
Монгольське військо

Бурундай не задовольнився тим, що укріплення Володимира та інших міст були зруйновані. Він змусив князя Василька Романовича взяти участь у поході на Холм, намагаючись так розсварити братів і ослабити руські війська. Місто було добре укріплене, а його кам’яні вежі і стіни − достатньо потужні. За князем Васильком Романовичем слідкували ординські достойники “Коуичиѩ , Ашика Болюѩ и к томоу толмач розоумѣ юща Роусскыи ѩ зь”. [3.С.565.]

Князь Василько Романович мусив вимагати здачі міста у бояр Костянтина та Луки Івановича, які його обороняли. Оборонці зрозуміли з поведінки князя, що монголи, певно, не штурмуватимуть Холм, тому що відповідь їхня була призначена, радше, для вух ординських достойників: “поѣ дь прочь аже боудеть ти каменемь в чело, ты оуже не братъ еси братоу своему, но ратьныи есь” [3.С.567.] Метальна артилерія на стінах Холму була тим фактором, яка змусила ординського воєначальника відступити від міста.

A14_INNOCENZO_IV
Папа Інокентій IV. Коронував Данила Романовича у 1253 р.

Згодом монголи вирушили проти польських князів, їхня розвідка вже знала, що в польських землях перебуває сам король Данило і польські князі збираються виступити йому на допомогу. Тому Бурундай вирішив завершити похід перемогою, яка би відбила бажання у польських правителів мати справу з монголами.

Монголи знали, що зібрані великим магістром війська не зможуть виступити на допомогу ні польським князям, ні королю Данилові. Монгольським розвідникам вдалося підбурити до виступу прусських язичників. Прусси, скориставшися проблемами Ордену та його союзників, розгорнули велике повстання під проводом Геркуса Мантиса.

Повстання не випадково розпочалося 20 вересня 1260 р., 22 січня 1260 р. Хрестоносці потерпіли поразку під Кенігсбергом. Незабаром були обложені Торунь, Кенігсберг, Кульм та Ельбінг. [4.С.155.] За таких умов хрестоносці і союзні мазовецькі князі не могли надати допомогу королю Данилові.

Монголи оточили Сандомир “и ѡ бьстоупиша исо всѣ сторонѡ и ѡ городиша и коло своимъ городом, и порокъ поставиша и пороком же бьющтмъ не ѡ слабно днь и нощъ, а стрѣ ламъ не дадоущимъ выникноути изъ заборолъ. И биша по четырѣ дни. В четвертыи же днь сбиша заборола с города. Татаровѣ же начаша лествицѣ приставливати к городоу и тако полѣ зоша на горо напередь же возлѣ зоста два Татарина на городъ с хороуговью…”.[3.С.569.]

Після прориву зовнішньої лінії оборони залишки захисників кинулися до дитинця і багато людей загинуло на мосту через рів. Пожежа охопила місто, люди рятувалися в кам’яних церквах, здавались монголам і покидали місто.

89990c870e9830566f2f6a2c76a2e8817aab4168
Ймовірний вигляд корони Данила

Після цього монгольське військо покинуло польські землі і, ніде не затримуючись, рушило на Нижню Волгу. Хан Берке прийняв рішення про вторгнення в Азербайджан і йому був потрібний Бурундай з військом.

Отже, можна зробити висновок, що хану Берке вдалося відновити панування ординців у Галицько-Волинській державі,в основному це заслуга полководця Бурундая, який підірвав обороноздатність князівства та зміг розірвати політичні союзи з найближчими сусідами, що поставило під сумнів спробі короля Данила створити антимонгольську коаліціцю. Тевтонський Орден і мазовецькі князі воювали з пруссами, а Папська Курія так нічого й не зробила, щоби залучити до боротьби з ординцями інші європейські країни. Монголи змусили волинських князів разом із ними атакувати литовські землі, розгорнули велике повстання пруссів, зв’язавши цим сили Тевтонського Ордену, і жорстоким штурмом та різаниною в Сандомирі стримали польських князів. [1.С.9.]

Поразка у війні з монголами в 1258–1260 рр. спричинила до того, що наступники короля Данила Романовича після його смерті змушені були залишатися й надалі ординськими васалами.
Несприятливі обставини на міжнародній арені не дозволили королю Данилу втілити свій план по створенні антимонгольської коаліції для позбавлення залежності Галицько-Волинської держави від Золотої орди.


 

Примітки.

1. Войтович. Л. В. — Війна з монголами на Волині у 1258–1260 роках. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22. – Луцьк, 2010. – С.9-14.
2. Войтович Л. В. Остання еміграція короля Данила Романовича / Л. Войтович // Наук. вісн. Волин. нац.ун-ту ім. Лесі Українки. Історичні науки. – № 13. –Луцьк, 2009. – С. 89–96.
3. Галицько-Волинський літопис.С. Літопис Руський.Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI. —591с .
4. Матузова В. І. Тевтонський орден у зовнішній політиці князя Данила Галицького / В. І. Матузова // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. – Чернівці, 1998. – Т. 1. – С. 152-157.
5. Русина.О.В. Україна крізь віки:між Татарами та Литвою. — К.Вид. “Альтернативи’’. — 320с.


 

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства
ISHA-Lviv

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб
ISHA-Lviv

Advertisements

One thought on “АТО в ХІІІ столітті: Волинська війна короля Данила Галицького з монголами в 1258-1260 рр.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s