Гідронімія давньої та середньовічної України

Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка )


Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч і у видозміненій формі. Розмір посту не дозволяє написати тут всього, але можна спробувати зупинитись на основному.

Дніпро. У цієї річки є багато назв. Хозари називали її Варух, за Геродотом – це Борисфен, Клавдій Птолемей називає її Данапром, у “Слові о полку Ігоревім” згадується як Славутич. Щодо хозарської назви, то вона походить від  імені богині води Варуни, яка є в індійському пантеоні. Данапор можна розшифровувати зі скіфських мов як “Дона” – богиня води у скіфів, “Пор” – широкий. Що ж до славутича, то з давньослов’янської “слов” – це текти.

Дністер. Греки називали її Тірас, з 4 ст. відома як Данастріс, турки і татари прозвали її Турлою, хозари – Трул, слов’яни – Тівер.  “Тура” з іранських мов перекладається як “швидкий, сильний, лютий”. “Дона” – вже згадувана богиня, “стир” – стрімкий, швидкий”, що скіфського походження.

Дунай. Походження назви, що і у Дністра та Дніпра.

Прип’ять. Назва є слов’янського походження і означає “розлив води”.

Ірпінь.  Назва також слов’янського походження і походить від слова, що перекладається як “яма”.

16_17


Приємного читання. З питань рекомендованої літератури до теми, а також з зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до

– Дмитро Димидюк.
 e-mail (Дмитро Димидюк)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s